Українське Слово

Василь КАРП’ЮК

Нинішні стосунки між Україною і Польщею доста файні, бо й ніби поляки нас толерують перед лицем Євросоюзу, і ніби нам теж приємніше з ними говорити, ніж з будь-якими іншими сусідами. Ще й спільне проведення футбольного чемпіонату дещо важить і трохи поєднує. Принаймні так виглядає на офіційному рівні, хоча в побутових ситуаціях відносини не такі вже й товариські.

Ініціативна група «Першого грудня» взялася за важку місію — пробудити свідомість і моральність українського суспільства. У це коло з одинадцяти мудреців-інтелігентів увійшов і «батько» відродженої Києво-Могилянської академії і нині її почесний президент В’ячеслав Брюховецький. В інтерв`ю він розповів, чому митці не повинні йти в політику, чому виборці вже не продадуться за гречку і в чому слабкість Віктора Януковича.

Аріадна ВОЙТКО

У 1947 р. на землю туманного Альбіону одночасно ступило понад вісім тисяч(!) українських хлопців. Величезними кораблями прибули вони сюди не з України, а з повоєнної зруйнованої Італії. Це були колишні вояки роззброєної 14-ї гренадерської дивізії Ваффен СС «Галичина» (з 25 квітня 1945 р. — 1-ї Української дивізії Української Національної Армії. Усім було трохи за двадцять. Незважаючи на темний арештантський одяг, вони виглядали не такими й виснаженими — радше підтягнутими красенями, з військовою виправкою та середземноморською засмагою. Ступивши на англійську землю, не один із них тоді тихо перехрестився. Бо перспективи вимальовувалися зовсім інші…

«Найтемніша ніч завжди перед ранком. Зараз ситуація в Україні доходить до найтемнішої точки й скоро повинен наступити ранок. Існує дуже багато механізмів, як може відбутися зміна в країні. Але вона не може відбутися без серйозного впливу громадських рухів. Ніхто не знає, який план у вищих сил на нашу країну. І коли говорять, що плани стосовно майбутнього складаються президентом чи якимсь людьми — це все дуже умовно. Я, як людина віруюча, абсолютно впевнений, що розвиток усього закладений з самого початку. Відомо, що найважчі часи даються людині як покарання чи як випробовування перед чимось кращим. Тому я сприймаю час, який ми зараз переживаємо, як випробовування». Розмова з депутатом Київради Олександром Бригинцем.

Любомир ГУЗАР

Двадцять років наша Українська держава переживає перехідний період. Перед ними — десятиліття чи й століття життя під окупацією чужих держав, які не були зацікавлені в тому, щоб в Україні щось розвивати, а радше навпаки — намагалися не допускати до розвитку, а іноді, навіть, щоразу більше обмежували будь-які можливості чогось кращого.

Юрій ЛЕВИКІН

Це складно усвідомити і боляче промовити вголос. В Україні не так багато людей, чиє прізвище можна поставити в один ряд з розумінням Вічності. Ми спілкувалися і працювали разом з Головою ОУН Миколою Плав’юком, черпали з його мудрості і вчилися любити Україну. Не просто при будь-якому зручному випадку голосно клястися у цій любові, а бачити нашу державу і народ в усій повноті, усвідомлюючи силу і слабкість, радіючи досягненням і не закриваючи очі на недомагання українців.

Ініціатива «Першого грудня» знайде підтримку, адже люди не байдужі до життєво важливих проблем, говорить філософ, публіцист, колишній політв’язень, один із ініціаторів руху «Першого грудня» Євген Сверстюк. На його думку, суспільство уже вступило в критичний період і не сприймає нав’язувані йому правила гри, нам треба повернутися до справжніх цінностей.

Леся ОРОБЕЦЬ

Українська сільська школа останнім часом нагадує зону відчуження, змальовану в «Сталкері» Андрія Тарковського. Сюди не любить потикатися влада. Сюди надходять кошти, які звідси дивовижним чином зникають. Так само як і вчителі, медпрацівники — і навіть діти. Які потім знаходяться — але дуже далеко від села. В якомусь місті чи іншій державі. Іншими словами, тут діють напрочуд особливі закони.

12 / 12 — саме стільки, порівну, наукових і художніх книг має у творчому арсеналі письменник, науковець і публіцист, історик і філософ, волинянин і рівнянин Петро Кралюк. Усі перераховані іпостасі не взаємовиключні, вони доповнюють цю багатогранну особистість. Лише його посада дивує тих, хто спочатку знайомиться з художнім доробком автора, а вже потім дізнається, що він — «звичайний» проректор вишу. Та оскільки виш має назву Національний університет «Острозька академія» (такий собі Хогвордс, де дива — швидше правила, ніж винятки), то й нинішній проректор геть не схожий на педантичного адміністратора. І все ж таки — що спонукає його створювати такі різнопланові, різножанрові, речі?

Микола РЯБЧУК

Перейматися тим, що радикали з російської опозиції усунуть Путіна і накоять iще більших дурниць, абсолютно не варто. По-перше, тому що не усунуть — принаймні найближчим часом. А по-друге, тому, що, навіть усунувши, навряд чи перевершать Путіна у шовінізмі, цинізмі та аґресивній безцеремонності. Найгірше, що може трапитися з російською опозицією (зокрема й з Алєксєєм Навальним, котрого дехто, до речі, вважає проектом Кремля), — це перетворення її на чергову реінкарнацію попередньої влади.

Тарас ВОЗНЯК

Спостерігаючи за складним процесом становлення української політичної нації, я дійшов до висновку, що ті зіткнення, які відбуваються у нашому суспільстві, значною мірою витікають з того, що різні частини народу України по-різному бачать, якою повинна бути держава з назвою Україна. І до того часу, поки ми не дійдемо до розуміння, що це справа істотна, ми не розумітимемо, що ж насправді з нами відбувається, чому ми так і не можемо прийти до тієї прагненної єдності. А тому наш український проект так і залишиться недобудованим. Бо ж одні будують одне, тоді як інші — інше.

Урядовий намір здійснити масштабну податкову реформу, головна мета якої полягає у суттєвому зменшенні податкового тиску на бізнес, дотепер дає протилежний результат. За нещодавно оприлюдненими даними Світового банку, за кількістю податків Україна посідає перше місце в світі. Сьогодні загалом ми їх сплачуємо аж 135. Для порівняння — у Сінгапурі встановлено 5 податків, у Грузії, Швеції та Норвегії — 4, а в Гонконзі — лише 3. За рівнем розвитку малого та середнього бізнесу серед 179 країн світу ми посідаємо лише 152 місце. Про перешкоди на шляху формування середнього класу в Україні і ситуацію, що склалася у податковій сфері говоримо з юристом, Головою Ради старійшин Міжнародної громадської організації «Ми Українці», Президентом благодійного фонду «Агроекодопомога» Степаном ДЬЯЧЕНКОМ.