Українське Слово

Тарас МАРУСИК

Багато хто вважає, що українськомовним боротися за свої мовні права в Україні – це щось на зразок Сізіфової праці або ж донкіхотства. Мовляв,  нахил до шляхетних, але нездійсненних ідеалів уперті, але позбавлені сенсу зусилля результату не дадуть. Часто такі скептичні міркування мають під собою ґрунт. Та не завжди. Про це свідчать численні приклади захисту своїх мовних прав десятками громадян України, зокрема й у судах.

Юрій ЧОРНОМОРЕЦЬ

Історія нікого нічому не вчить. Залишається робити висновки з досвіду, із тих подій, свідками яких ми є. Можливо, ці висновки багатьом не сподобаються, але їх потрібно зробити сьогодні. УПЦ КП та УАПЦ повертаються до стану війни. Це стало можливим через те, що проведені раніше переговори були провалені через позицію Предстоятеля УАПЦ Митрополита Мефодія.

"Януковичу було б добре мати якийсь юридичний документ з ЄС. У Москві він сидів фактично як голий король, бо за його спиною нема Євросоюзу, це дуже слабка позиція на переговорах… Зараз найбільш впливова група – яка називається сім’єю, представлена сином Януковича. Далі – РосУкрЕнерго, а старі донецькі кудись посунуті… Я недавно говорив з регіоналами, до речі, розумними. Це фінансисти, банкіри. Вони розуміють, що безбожно красти й красти з бюджету не можна, тому що незабаром це матиме, можливо, й катастрофічні наслідки, але вони не можуть там нікого переконати". Інтервю з екс-віце-прем’єр-міністром України з питань європейської інтеграції (2002-2005 роки), колишнім керівником канцелярії президента України (2005-2006 роки), а тепер громадським активістом Олегом РИБАЧУКОМ.

Андреас УМЛАНД

На перший погляд, ідея реінтеграції пострадянських держав видається доцільною: економіки й населення колишніх радянських республік взаємопов’язані численними узами. Але при докладнішому розгляді можна побачити, що створенню наднаціонального формування, яке б охоплювало більшу частину територій колишніх царської та радянської імперій, перешкоджає низка структурних та історичних бар’єрів. Сумарно ці перешкоди роблять путінський проект Євразійського союзу недоцільним. Практичне втілення зазначеного проекту створило б більше проблем, ніж вирішило.

Поки влада перетворює Україну у дрімучу периферію, світ бурхливо розвивається. Спеціально для Януковича і Азарова ми публікуємо переклад статті Росса ДеВоля про найкращі світові інновації. Що, якби взяти найкращі ідеї з усього світу на допомогу молодим компаніям та поєднати їх для створення такої собі Інноваційної Супердержави? Можливо, це б мало десь такий вигляд…

Олена ПОНОМАРЕВА, Римський університет La Sapienza

Однією з ознак економічної недорозвиненості є масова еміграція з країни в пошуках кращих умов праці та її оплати. У звітах Євростату Україна вже кілька років поспіль посідає першу позицію серед європейських країн за кількістю емігрантів. Серед країн Євросоюзу найбільше мігрантів з України має Італія. Останній на часі статистичний звіт Міністерства внутрішніх справ цієї країни вкотре долучає українців до п’ятірки кількісно найбільших етнічних громад на підставі даних про легальну присутність 200 730 українських громадян. За підрахунками українських експертів, насправді ця цифра може виявитися вдвічі, а то й утричі вищою, оскільки переважна більшість українців перебуває на Апеннінах нелегально.

Анна ЯЩЕНКО

Днями в головному освітянському відомстві України підбивали підсумки року. Дмитро Табачник говорив виключно про досягнення. Якби не знати справжнього стану речей, то можна було б подумати, що за останній рік у нас від дитсадка до вишу – лише благодать і процвітання. Оперуючи цифрами, Табачник розповідав про збільшення посадових окладів і зарплат учителів за останній рік і про їх “достатнє підвищення” у наступному, про “хрестовий похід” за повернення дитячих садків, про забезпеченість підручниками й започаткування держпрограми навчання студентів і аспірантів України в закордонних університетах, про вдалу вступну кампанію… Звісно, не забув міністр нахвалити і свій новий законопроект про вищу освіту, через який протягом року протестували викладачі й студенти.

Михайло ВЕРНИГОРА

Питання продажу земель сільськогосподарського призначення сьогодні гостро обговорюються в Україні. Це пов’язано з розглядом у Верховній Раді законопроекту «Про ринок земель», котрий 9 грудня було ухвалено в першому читанні. Які перспективи він дає для розвитку сільськогосподарської галузі? І чи готова вона до формування повноцінного ринку землі? Ці питання обговорювалися під час круглого столу, який за ініціативи Проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «АгроІнвест» відбувся у Києві 15 грудня. У ньому взяли участь представники органів влади, лідери галузевих асоціацій сільгоспвиробників, українські та закордонні експерти.

Євген ПЕТРЕНКО

Під час заворушень у казахському містечку Жанаозені 16 грудня цього року поліція стріляла по неозброєних демонстрантах, вбивши, за різними оцінками, від 14 до 70 осіб. Казахська влада заблокувала Інтернет і ввела надзвичайний стан. Незважаючи на це, країною котиться хвиля обурення і люди виходять на вулицю з протестами.

"Серйозний тест для опозиції — це метушня навколо списків і округів. Прийнятий Закон «Про вибори» — це змова і зрада виборця. Ті «тушки» й інші, які проголосували за цей закон, віддали ключі від нового парламенту нинішній владі. Більше того, багатьом народним депутатам у трудових книжках у графі «місце роботи» треба позаписувати «Кабінет Андрія Клюєва». Там вони насправді працюють. А парламентаризм зруйновано. Судочинство абсолютно залежне від грошей і «червоних олігархів»", - заявляає головова політради «Нашої України» Валентином НАЛИВАЙЧЕНКО.

Борис БАХТЄЄВ

Написати цю статтю мене спонукав придбаний нещодавно звичайний набір листівок «Замки, палаци». На обкладинці набору — пропонований проект Великого герба України (власне, герба Злуки): щит із Тризубом, ліворуч від нього — Лев, праворуч — Козак. Чимало хто з патріотично налаштованих політиків і сьогодні обстоює цей проект Герба. Ризикую викликати на себе шквал обурення, але наважуся стверджувати: проект цей не годиться для сьогоднішньої модерної України, найменшою мірою не годиться.

На заваленому книгами і паперами столі генерального директора асоціації «Союз бірж України», заслуженого працівника сільського господарства Бориса Беренштейна якийсь незвичайного вигляду молоток. З одного боку, він тут начебто і доречний як знаряддя або інструмент біржового ліцитатора, а з іншого — викликає здивування, оскільки вельми нагадує доісторичний експонат з історичного музею. «Це — символ, — жартує Борис Леонідович, — він показує, наскільки наші біржі відстали від глобалізованих біржових систем Заходу».