Українське Слово

Максим СТРІХА

Україна зберегла в спадок від колишнього СРСР потужну науку світового рівня, яка після 1991 року, однак, ніколи не належала де-факто до державних пріоритетів і виживала насамперед завдяки ентузіазмові й заповзятливості самих учених. Упродовж останнього десятиліття в державі був відсутній навіть єдиний орган, відповідальний за вироблення й здійснення політики в сфері науки, технологій та інновацій у національному масштабі.

Між Україною і Росією точиться справжня «холодна війна» за цілі періоди в історії культури. Насамперед це стосується війни за старокиївську спадщину, що її росіяни неохоче визнають навіть спільною для «трьох братніх народів». Не менш, а часом і більш гостро іде боротьба за постаті пізнішого періоду, коли Україна входила до складу Російської імперії. Пізнє бароко дало чи не найчисленнішу групу таких постатей із суперечливою ідентичністю.

Що відбуватиметься в Україні після скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення? Цей процес називають вкрай складним, але водночас — невідворотним. Чи можна втримати ринок землі у цивілізованих межах? Вирішити це питання покликаний законопроект «Про ринок земель», який пройшов випробування першим читанням у Верховній Раді і 25 січня був опублікований в газеті «Голос України». Його називають вкрай суперечливим, хоча деякі експерти наполягають, що саме він є «селянською конституцією», бо надто вагомі питання вирішує. У чому полягає основна мета законопроекту? Які положення залишаються найбільш дискусійними і якими є шляхи їх узгодженого схвалення? Ці та інші питання ми поставили заступнику керівника Проекту USAID «АгроІнвест» Олександру КАЛІБЕРДІ.

Розвиток подій в країні змушує постійно повертатися до теми Альтернативи як явища, яке в Україні, по суті, ще не сформоване не лише на інституційному, а й на суспільному рівні. Навряд чи перспектива її появи світить нам, скажімо, на найближчих парламентських виборах. Утім, дедалі більше з’являється в суспільстві розуміння, що на формування цієї Альтернативи, яка згодом має перерости в критичну масу, доведеться ще немало попрацювати. На всіх рівнях. І тільки тоді, можливо, з’явиться той довгоочікуваний лідер — коли суспільство сформує на нього запит. Тим часом світ і Україна разом із ним вступає в чергову смугу трансформацій. Чи здатна Україна, з огляду на своє непросте становище, адекватно відповідати на новітні виклики? Про це спілкувалися: відомий економіст, член Римського клубу, голова Міжнародного інституту менеджменту в Женеві, один із засновників економічного форуму в Давосі Богдан ГАВРИЛИШИН, відомий політолог Володимир ФЕСЕНКО та голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив, громадський діяч Ігор КОГУТ.

Тарас ВОЗНЯК

На одному із світових перехресть культур та релігій, у Дрогобичі на Галичині наприкінці століття та великого правління кайзера Франца Йосифа І, в народі вічних подорожніх торгівців та мудреців — євреїв року Божого 5652 чи 12 липня 1892 року за Григоріянським календарем в очікуванні на щось незбагненне і передчуване народилося звичайнісеньке немовля. Ім’я принесло собі само — 12 липня саме іменини Бруно.

Мирослав МАРИНОВИЧ

…Усе починається із себе. Суспільство дуже дражливо сприймає цю тезу: мовляв, вони вирішують усе за мене, а я маю за них відповідати?! Я маю змінюватися, а вони такі, як є? Цього уроку демократії ми ще не засвоїли. Так, вони залишаються брудними саме тому, що ми не хочемо бути чистими. Маємо стати чистими, стрепенутися, спалахнути духом, піднятися й усвідомити, що перед нами — цілий світ, котрого ми не бачили через те, що повзали!»

Олександр СУГОНЯКО

Пошук інструментів для ефективного залучення готівкових заощаджень населення та скорочення обсягу готівки в Україні — один з пріоритетних напрямків діяльності НБУ. Експертне середовище, в тому числі Асоціація українських банків, неодноразово звертали увагу чинної влади та всіх попередніх очільників владних інституцій на ту колосальну роль, яку відіграє програма скорочення готівкового обігу для подальшого успішного розвитку економіки та країни в цілому. Дійсно, за різними оцінками, на руках у населення знаходиться більше 50 млрд. дол. США, а обсяги готівкової гривні поза банками, згідно інформації НБУ, станом на 01.02.2012 р. складали 185 млрд. грн.

"...Царська Росія трактувала великоросів значно гірше, ніж українців. Формування імперії було нищенням історичної географічної російської нації. Українські регіони мали значно більше свобод, ніж великоросійські в самій імперії..." Наведена нижче розмова з професором Гарвардського університету Романом ШПОРЛЮКОМ, який узимку відвідав Київ, є запрошенням до дискусії, пропозицією по-новому подивитися на історію України та Східної Європи модерного часу, порозумітися стосовно якої українському суспільству, на жаль, не вдається й досі.

Євген ПЕТРЕНКО

«Польща вважає, що ціна за газ, який вона імпортує в рамках контракту з «Газпромом», неприйнятна, бо вона не ринкова» — заявив міністр держмайна Міколай Будзановський. Звідси абсолютно обґрунтована вимога зниження ціни газу в рамках головного контракту шляхом арбітражної процедури у Стокгольмському суді. На цей момент — це одне з найважливіших завдань, які стоять перед польською газовою спілкою PGNiG.

Тарас ВОЗНЯК

Швидко минули два роки правління Януковича. Саме так — не урядування, не президентства, а безроздільного правління. Формальною і реальною опорою Януковича була Партія регіонів. І він став її нероздільною персоніфікацією. Але у його обрання не меншу лепту вклав і український олігархат — від Ахметова до Фірташа. Слід віддати належне — Янукович був готовий блискавично опанувати всіма мислимими і немислимими гілками влади. У концентрації влади у своїх руках він перевершив навіть Кучму. Але такою ж безмежною стала і його відповідальність.

Борис БАХТЄЄВ

Україна вчергове відзначила День захисника вітчизни. Назву цю так і хочеться взяти в лапки, й тим паче не піднімається рука написати «вітчизни» з великої літери: безглуздішого свята, мабуть, і не вигадати. «Вітчизни» тієї не існує вже двадцять із половиною років. В армії вже служать люди, які ніколи не жили в Радянському Союзі й, якби не це свято, пам’ятали б про нього лише як про факт далекої історії.

Євген ПЕТРЕНКО

Через підозру в корупції президент Німеччини Христіан Вульф подав у відставку і вже 18 березня, очевидно, буде обрано нового президента — Йоахіма Ґаука. Історія відставки президента Вульфа надзвичайно показова для розуміння механізмів демократії у одній з найпрогресивніших країн світу у всіх відношеннях — Німеччина забезпечила своїм громадянам рівень і якість життя на найвищому рівні, який може дати сучасна цивілізація.