Українське Слово

Екс-заступник голови Національного банку України Сергій Яременко вважає, що із усіх соціальних ініціатив президента, повернення вкладів Ощадбанку – найбільш політизована, і, водночас, найменш виправдана з економічної точки зору ініціатива.

В інтерв’ю ВВС Україна пан Яременко заявив, що якщо хтось і має повертати втрачені в Ощадбанку СРСР борги, то це – правонаступник власності країни, якої вже немає.

- Це заявлено політиками, а розбиратися доведеться економістам, особливо, що стосується джерел виконання цих обіцянок. А тема Ощадбанку взагалі є дуже політизованою. Я пропрацював у Нацбанку 20 років, і всі ці роки я послідовно відстоював те, що наша країна взагалі до цих боргів не має жодного стосунку. Погашення боргів Ощадбанку СРСР можливе тільки із третьою стороною, тобто з-за кордону. Це є борги СРСР, і погашати їх має той, хто успадкував його власність. Якщо правонаступницею СРСР є Росія, то звідти і мають надійти кошти на повернення зниклих вкладів. Якщо цього не відбувається, і наші політики не можуть домогтися від Росії погашення цієї заборгованості, то, аби не показати свою слабкість, вони кажуть: ми повернемо ці борги. Тобто політики вирішили, що за рахунок бюджету, тобто населення України, ми маємо погашати борги якоїсь радянської установи. При цьому участь у цій операції змушені брати і ті, хто взагалі за часів Радянського Союзу навіть не працювали ще, але своїм коштом мають віддавати борги країни, якої вже не існує. Тобто за рахунок коштів нинішнього покоління віддаються борги перед старшим поколінням, яке жило у тій країні. І коли ця тема знову порушується, то мотиви тут суто політичні.

- А раз політичні, то, може, все ж таки, до виборів, якось напружаться, і, якщо, як кажуть в уряді, виплати відбуватимуться впродовж якогось часу, то поступово, може, якось і виплатять?

- Я ще раз Вам кажу: моя точка зору полягає у тому, що якщо ці кошти "не народжуються" в країні, то і борги не можуть погашатися, - чи розтягнуть вони ці виплати, чи ні. Тоді давайте говорити про те, якою насправді має бути сума, в яких одиницях її вимірювати, чому саме так було перераховано суми депозитів, і куди поділися відсотки за заборгованість? Ця тема взагалі непідйомна, якщо це робити так, як треба. Цю тему хіба що опозиція може порушувати час від часу, аби компрометувати владу. І тоді можна не розбиратися, чи є джерело для цих виплат, чи немає. Але коли влада саме порушує цю тему…Звідси і заяви.

- А що стосується тих 10 мільярдів гривень, що на збільшення пенсій мають піти. Чи не спричинять ці виплати інфляції, особливо якщо кошти для цього таки будуть надруковані Нацбанком, якщо у бюджеті їх не вистачить?

- У пенсії я би не хотів влазити. Але загалом скажу так: якщо країна добре живе, є стабільне джерело для підвищення пенсій - будь ласка. Якщо цього немає, то треба говорити, що на тлі тих подій, що відбуваються у світі, у нас теж краще бути не може, і слава Богу, що хоч так живемо. І той, хто подавав президенту ці пропозиції, мав чітко вказати джерела їх покриття. А цього немає, звідси і заяви про якісь податки на багатство, яких ще не існує. Водночас я вважаю, що ці гроші у сукупному споживанні не грають такої ролі, щоб це викликало пришвидшення інфляції. Зрозуміло, що ці 100 гривень для більшості пенсіонерів - теж гроші, але в масштабах країни вони ні на що не впливають. І в цьому я погоджуюся із нинішнім урядом. Саме у цьому напрямку я жодної небезпеки не бачу. Подивіться на Європу – там трильйон вже надрукували, і жодної інфляції немає. Штати також вже четвертий рік поспіль друкують, і нічого.