Українське Слово

Українська влада хоче активно боротися з інтернет-піратством. Утім, методи, якими вона це робить, викликають багато запитань у суспільства і бізнесу. Це засвідчив приклад ex.ua.

Боротьба з кіберзлочинцями та інтернет-піратами записана серед пріоритетних напрямків діяльності міністерства внутрішніх справ України на 2012 рік. Минулого тижня управління з боротьби проти кіберзлочинності МВС порушило кримінальну справу проти популярного файлообмінника ex.ua за порушення авторського права. Утім, звинувачення в піратстві правоохоронці не змогли обґрунтувати, і вже за день МВС відкликало вимогу про блокування домену ex.ua.

Експерти сходяться на тому, що закон про авторське право в Україні використовують не для реальної боротьби з неліцензійними програмами та контентом, а для переділу ринку й тиску на бізнес. «Часто під виглядом боротьби з піратством в Україні проводять рейдерські захоплення компаній. З ex.ua справу теж сфабрикували для того, аби змінився власник цього ресурсу. І міліція в цьому допомагала, — прокоментував Deutsche Welle голова Асоціації розвитку інтернет-простору Віктор Левандовський. — Закон про авторське право в Україні використовують тоді, коли потрібно когось покарати чи забрати бізнес».

Почати із себе

За підрахунками Асоціації розвитку інтернет-простору, ліцензійні ІТ-продукти в Україні займають лише 5 % продажів на ринку програмного забезпечення. Такі мізерні показники аналітики пояснюють низьким рівнем доходів в Україні й відсутністю «справжнього», а не точкового показного контролю за дотриманням авторського права. Навіть у Міністерстві внутрішніх справ зізналися, що 47 % їхнього програмного забезпечення є неліцензійним. «Ведеться робота, щоб цей відсоток із кожним днем ставав все меншим і меншим», — виправдовується начальник прес-служби МВС Володимир Поліщук.

«Тож, чому б правоохоронцям не почати боротьбу з піратством спочатку у своїх кабінетах?» — запитує Левандовський. На його думку, Україні бракує державної програми підтримки ліцензійного продукту. Він вважає, що податкові пільги для фірм, які купують ліцензійні програми, були б гарним стимулом для наведення порядку і встановлення контролю на цьому ринку. «Наприклад, якщо фірма витратила 50 тисяч гривень на ліцензійні продукти, то на цю суму вона могла б автоматично не платити податок. Натомість більшим податком можна було б обкласти виробників програм. Тож, держава отримала б своє, і всі були б щасливі», — каже Левандовський.

Ліцензія, аби уникнути міліції

Однак поки що в Україні панують інші реалії. Дрібні споживачі користуються неліцензійними програмами, і відстежувати їх нереально. Натомість великий бізнес відмовляється від піратських програм і дбає про «ліцензійну чистоту», аби не мати проблем з правоохоронцями, наголошує Сергій Литвиненко, директор центрального українського офісу корпорації «Галактика», що постачає програмне забезпечення для підприємств. «Великий бізнес розуміє, що неліцензійні програми — це можливість на них натиснути. Правоохоронці вилучають комп’ютери. А вже потім розбираються, є в тебе ліцензія чи ні. А це час і втрачені можливості», — зауважив Литвиненко.

За його словами, великі виробники програмного забезпечення поступово відходять від продажу своїх розробок — замість цього вони пропонують своїм клієнтам програмне забезпечення безкоштовно, заробляючи лише на сервісному обслуговуванні цих програм.