Українське Слово

Майже дворічні переговори із Росією про зниження ціни на газ впритул підійшли до того моменту, коли буде "здана" українська газотранспортна система - такої думки дотримуються більшість українських експертів.

Тоді, як "джерела" в українсько-російському переговорному процесі, цитовані агенціями, лише натякають на те, що Київ отримає знижку на російський газ "ціною" передачі Москві часткового контролю над газотранспортною системою, оглядачі упевнені, що для України залишається дедалі менше варіантів.

"На превеликий жаль, ми, все ж таки, дійшли до точки, коли "труба" буде "здана", залишилося лише дізнатися, у якій формі", - каже Юрій Корольчук із Інституту енергетичних досліджень.

"Перспективи виглядають досить похмуро", - погоджується із колегою експерт з питань енергетики Олександр Нарбут. Єдина можливість змінити хід українсько-російських газових переговорів потребує політичної волі - залучити до них європейську сторону вважає пан Нарбут, але одразу ж додає, що саме такої волі і не варто чекати від нинішнього українського керівництва.

"Можливість щось змінити зараз визначається виключно політичною волею президента, а він, судячи із його заяв під час саміту Україна-ЄС, є абсолютно дезінформованим щодо позиції Європейського Союзу та виконання ЄС своїх зобов’язань в рамках Енергетичної хартії, хоча ми знаємо, що саме Росія підписала цю хартію, але відмовилася ратифікувати", - каже Олександр Нарбут.

Він також звертає увагу на занепокоєння черговим загостренням українсько-російських газових відносин з боку Єросоюзу, яке не став приховувати під час візиту до Києва голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, який кілька разів звертався до цього питання, хоча воно було зовсім не на порядку денному саміту Україна-ЄС, на якому так і не сталося підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі між Києвом та Брюсселем.

Скритикувавши та відштовхнувши ЄС, Київ позбувся чи не єдиної можливої підтримки на газових переговорах із Москвою - каже голова Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук.

Водночас, як вважає експерт з питань енергетики Центру Размукова Володимир Омельченко, саме європейські країни та компанії показали Україні приклад успішних переговорів із російським Газпромом щодо перегляду газових контрактів, а саме: суто на комерційних засадах. Натомість Київ не навчився навіть на власному негативному досвіді:

"Всі вже побачили, що Харківські угоди, які прив’язали ціну на газ до політичних поступок, не дали жодних результатів. Але українська влада і надалі сподівається, що за рахунок політичних поступок зможе вирішити із Росією суто комерційні питання. Натомість ми бачимо, як європейські компанії успішно розв’язують ці питання виключно у комерційній площині, - або через комерційний арбітраж, або не доходячи до нього", - каже Володимир Омельченко.

"Недоговороздатна" країна

Утім, як вважає директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар, більш драматичною для України буде не стільки "здача" ГТС, скільки відмова від зобов’язань, взятих на себе згідно із Європейською енергетичною хартією. Експерт називає це "реверсуванням" міжнародних зобов’язань та твердить, що це може призвести до повної втрати довіри до України як суб’єкту міжнародних договорів:

"Не минуло і півроку після гучного підписання угоди, як ми бачимо зворотні процеси. І все це супроводжується не публічною дискусією, а витоками із "кулуарів" газових переговорів, де, як виявляється, договір, що був підписаний та ратифікований Україною, стає предметом торгу. І це вже говорить не тільки про непослідовність зовнішньої політики чи відсутність енергетичної стратегії. Це говорить про недоговороздатність країни. І це є найбільш жахливим, бо з такою країною мати справу просто неможливо", - каже Михайло Гончар.

Він зауважує, що навіть якщо справа не дійде до відмови України від членства у Європейському енергетичному співтоваристві, імідж України як учасника міжнародних договорів вже зазнав серйозної шкоди.

Джерело: Бі-бі-сі