Антоніна ЯКІМОВА, Софія
"Уважний подорожній, подорожуючи іншими країнами, давно помітив, що вказівні знаки про історичні пам'ятки та відстань до них, винесені на основні магістралі, виконані на коричневому фоні білими буквами. Навіть не знаючи мови, можна зорієнтуватися що й до чого. Наглядно це можна побачити в наших найближчих сусідів-держав Румунії та Болгарії. В Україні поки що не можна стверджувати, що ці знаки уніфіковані. А було б добре реалізувати такий проект, в першу чергу для себе, щоб бути ближче до цивілізованої Європи".
З прадавніх часів відомі устремління людей до прекрасного, яке упродовж віків матеріалізується у витворах мистецтва, шедеврах світової архітектури, у природному середовищі, що нас оточує. Сьогодення не є винятком. Змінюються лише форми, переломлюючись через реалії сучасності, в якій ми живемо.
Проект „Красива Болгарія" - найбільший партнерський проект, реалізований за підтримки Програми з розвитку ООН. Він почав працювати з 1998 року, після успішного старту в 1997 році пілотного проекту „Красива Софія".
Перша фаза проекту „Красива Болгарія" стартувала як пілотна ініціатива в п'яти містах Болгарії у 1998 році, завдяки фінансовій підтримці Програми з розвитку ООН (ПРООН), Європейського Союзу (ЄС). Завдяки коштам, виділеним урядами Швейцарії, Іспанії, Голландії, Канади і Великобританії, у 1999 році проектом були охоплені 15 міст.
Друга фаза проекту (вересень 1999-лютий 2001 р.) була націлена на допомогу в приєднанні Болгарії до Європейського Союзу та створення потенціалу центральної та місцевої влади для управління передприєднальними фондами ЄС.
Третя фаза проекту стартувала у жовтні 2000 року в 21 районі Болгарії, а пізніше поширилася на всю країну.
Четверта - почала діяти з кінця 2005 року і продовжується у 2009 році.
Адаптаційний період у спільному режимі роботи ПРООН й Міністерства праці і соціальної політики (офіційного болгарського партнера проекту) завершився в серпні 2007 року. Починаючи з січня 2006 року, проектом „Красива Болгарія" самостійно керує Міністерство праці і соціальної політики Болгарії.
Успішність проекту полягає передусім у його пріоритетних складових, визначених урядом Болгарії:
- „Туризм - сімейний бізнес", де фінансуються ремонтні роботи приватної власності, яка представляє собою туристичний об'єкт і/або забезпечує туристичні послуги.
- „Доступне соціальне середовище" передбачає усунення архітектурних бар'єрів і пристосування міського середовища до потреб людей з вадами.
- „Спортивна Болгарія" займається побудовою та відновленням дитячих і спортивних майданчиків.
- „Покращення міського середовища" має на меті упорядкування і ремонт громадських споруд, що мають архітектурно-історичну цінність, туристичних об'єктів і середовища, що до них прилягає.
Ефективній реалізації проекту сприяли вироблені стратегічні цілі проекту „Красива Болгарія":
- полегшення проблем, пов'язаних з безробіттям у країні;
- стимулювання і адаптація робочої сили до діючого ринкового середовища через діяльність у сфері будівництва, яка покращує міське середовище і соціальну інфраструктуру;
- націлення на створення конкурентних умов для розвитку малого і середнього сімейного туристичного, виробничого і ремісничого бізнесу;
- формування стійкого економічного росту, який приведе до забезпечення постійної зайнятості робочої сили.
Найкраще про ефективність проекту говорять цифри і факти. За час своєї дії проект охопив 220 районів Болгарії. Завдяки проекту були оновлені 2 400 пам'ятників культури, школи, соціальні заклади, заклади культури, дитячі садки, міські парки і релігійні храми. Тільки цього року буде оновлено 33 храми. До роботи по проекту були задіяні 51 000 безробітних, близько 13 000 отримали професійну кваліфікацію, понад 1 450 болгарських фірм взяли участь у будівельно-ремонтних роботах.
На початку року у приміщенні Європейської комісії у Брюсселі була відкрита виставка, яка наглядно продемонструвала досягнення цього проекту та його ефективність.
Україна живе не тільки сьогоднішніми проблемами, але й очікуванням футбольного свята, яке не за горами. А всі майбутні гості розглядаються як потенційні інвестори. Чи готова Україна сьогодні задовольнити їх потреби? Мабуть, ні. Чи був би корисним такий проект Україні? Поза сумнівом, так. Тільки один приклад. Уважний подорожній, подорожуючи іншими країнами, давно помітив, що вказівні знаки про історичні пам'ятки та відстань до них, винесені на основні магістралі, виконані на коричневому фоні білими буквами. Навіть не знаючи мови, можна зорієнтуватися що й до чого. Наглядно це можна побачити в наших найближчих сусідів-держав Румунії та Болгарії. В Україні поки що не можна стверджувати, що ці знаки уніфіковані. А було б добре реалізувати такий проект, в першу чергу для себе, щоб бути ближче до цивілізованої Європи.
Можна було б припустити, що в Україні існує подібний проект, але чи він добре відомий середньостатистичному українцю, чи існує належна медійна його підтримка? Адже інформаційна підтримка повинна не тільки задовольнити цікавість, довести користь такого проекту, але й переконливо показати можливість активної участі у ньому українців.
Прекрасні троянди мають і колючки, які створюють проблеми. Якщо вірити медійному простору Болгарії, то однією з болючих „колючок" є управління проектами або європейськими фондами. Чи актуальна така проблема для України? Так, адже потрібно готувати сучасних фахівців, які могли б успішно керувати такими фондами та програмами.
|
|
