Українське Слово

Моніторинг громадських організацій слугуватиме для ЄС надійним інструментом у процесі оцінки ходу євроінтеграційних реформ в Україні. Про це заявив Президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу у ході роботи Форуму громадянського суспільства «Саміт Україна — ЄС 2011: громадський вимір». У Форумі, який провели Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства, Лабораторія законодавчих ініціатив, Міжнародний фонд «Відродження» і Громадська експертна рада, взяли очільники Європейського Союзу та представники українських громадських організацій, профспілок, бізнес-асоціацій, експертних і аналітичних установ.

Президент Ради ЄС Герман ван Ромпей у своєму виступі на Форумі відзначив важливу роль українського громадянського суспільства, яке здійснювало тиск на обидві сторони з тим, щоб переговорний процес щодо угоди про Асоціацію між Україною та ЄС завершився. Щодо перспектив набуття чинності Угодою, Президент Ради ЄС підкреслив, що її підписання і ратифікація залежатимуть від політичних обставин — дотримання українською владою принципів демократії та верховенства права. «У цьому контексті, парламентські вибори у наступному році будуть «лакмусовим папірцем», підкреслив ван Ромпей, наголосивши на необхідності дотримання стандартів ОБСЄ, зокрема, щодо рівних можливостей для всіх кандидатів.

Євросоюз розширить співпрацю із українським громадянським суспільством на усіх рівнях, заявив на Форумі Президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу. «Громадський моніторинг — моніторинг цілком відкритий — буде слугувати надійним інструментом, зокрема, і для Євросоюзу у процесі оцінки реформ в Україні», заявив Президент Єврокомісії. Він також наголосив, що ЄС запроваджує принцип «більше за більше» — чим більшою мірою та чи інша країна просувається на шляху внутрішніх реформ, тим більше підтримки та інтеграції з Євросоюзом вона отримує.

Учасники Форуму громадянського суспільства у підсумковій заяві звернули увагу на проблеми у взаєминах між Україною та ЄС. На їхню думку, в Україні немає координаційного механізму євроінтеграції на найвищому урядовому рівні, а проголошені владою реформи не вписано в логіку європейської інтеграції.

За словами українських експертів, ефективний діалог між Україною та ЄС гальмують, серед іншого, переслідування лідерів громадських організацій, правозахисників та опозиційних політиків, вибіркове застосування кримінального законодавства. Також Форум звернув увагу на непрозорість у здійсненні багатьох функцій української влади, зокрема у сфері державних закупівель.

Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив, координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства Ігор Когут заявив, що громадські організації України продовжувати діяльність, спрямовану на забезпечення демократії, верховенства права, основоположних прав і свобод людини, свободи ЗМІ та належного врядування. Водночас, громадські організації готові надавати необхідну експертну допомогу Президенту, Уряду та Верховній Раді України на основі політичної волі до відкритого діалогу, з метою ефективної реалізації політики європейської інтеграції у її органічному взаємозв’язку із внутрішніми реформами, наголосив Ігор Когут.

Контакти:

Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства, http://eu.prostir.ua/themes/EaP.html (044) 531 37 68

Ігор Когут, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

---

 

Позиція

Форуму громадянського суспільства

«Саміт Україна -ЄС 2011: громадський вимір»

«СПІЛЬНІ ЦІННОСТІ — СПІЛЬНЕ МАЙБУТНЄ»

Ми, учасники Національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, представники громадських, профспілкових та підприємницьких організацій та асоціацій України,

• поділяючи спільні цінності Європейського Союзу, зазначені у статті 2 Договору про ЄС;
• наголошуючи на європейській ідентичності України;
• беручи до уваги, що переговори між ЄС і Україною щодо Угоди про асоціацію (включно з Розділом про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі) успішно завершені,

зазначаємо, що перед Україною ще стоїть низка невирішених проблем, які є перепоною для діалогу, базованого на взаємній довірі між Україною та ЄС, спільному з ЄС розумінні цінностей і принципів демократії, прав людини та верховенства права.

1. Зокрема, маємо наголосити на наступному:

• низький рівень суспільного діалогу щодо модернізації та європеїзації країни, брак обговорення стратегії реформ та пояснення суспільству урядом очікуваних результатів і можливих ризиків цих реформ;
• відсутність механізмів імплементації політичних, правових та соціально-економічних реформ у процес європейської інтеграції країни;
• брак ефективного механізму координації політики європейської інтеграції на найвищому урядовому рівні, який мав би на меті здійснення внутрішніх реформ згідно з нормами та стандартами Європейського Союзу;
• недотримання принципів належного урядування на різних рівнях, ігнорування або імітація інструментів залучення громадян до процесу ухвалення рішень органами влади;
• недосконалість нового Закону України «Про вибори народних депутатів України», який в ряді своїх положень суперечить рішенням Конституційного Суду України, та лише вибірково включає рекомендації Венеціанської Комісії; це, а також відсутність належної політичної конкуренції в Україні створює загрози проведенню вільних і чесних парламентських виборів 2012 року;
• переслідування лідерів громадських організацій, правозахисників та опозиційних політиків, вибіркове застосування кримінального законодавства, що потребує суттєвого удосконалення, відсутність поступу у забезпеченні незалежного судочинства та ефективності судів і прокуратури, а також правоохоронних органів;
• звуження права громадян на мирні зібрання;
• концентрація політичної влади навколо одного центру в результаті чергової зміни Конституції України в жовтні 2010 року та розбалансування систем противаг і стримувань в конституційній системі організації влади, відмова від засад децентралізації влади і реалізації місцевого самоврядування;
• нереалізованість засад подолання корупції і непрозорість у здійсненні багатьох функцій влади, зокрема у сфері державних закупівель;
• концентрація впливу на засоби масової інформації у руках фінансово-промислових груп, наближених до влади, відсутність прогресу щодо створення суспільного мовлення;
• неоднозначний розвиток і повільний прогрес у забезпеченні сприятливого законодавчого регулювання діяльності громадських організацій, яке б відповідало рекомендаціям Ради Європи та потребам громадянського суспільства;
• згортання реформ в освіті, відмова від автономії університетів та рівного доступу до вищої освіти;
• відсутність чесної ринкової конкуренції в середовищі малого та середнього бізнесу, а також режиму найбільшого сприяння притоку інвестицій в цей сектор;
• непрозорі правила на енергетичному ринку.

Ми переконані, що вирішення цих проблем і викликів надасть нового поштовху для реалізації європейських амбіцій України.

2. Громадянське суспільство в Україні в останні роки більш активно вимагає покращення якості політики та врядування. Перелік наших історій успіху включає, наприклад, закон про доступ до інформації, який був ухвалений наприкінці 2010 року під тиском та у співпраці з організаціями громадянського суспільства і набув чинності. Приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, що відбулося 1 лютого 2011 року, також було вимогою неурядового сектору.

3. Прагнучи «побудувати Європу в Україні», українське громадянське суспільство вважає ЄС своїм партнером. Об’єднуючи наші зусилля, ми маємо такі очікування від ЄС:

• виконання положення резолюції Європейського Парламенту від 1 грудня 2011 року, в першу чергу щодо підписання Угоди про асоціацію в першій половині 2012 року;
• оприлюднення тексту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, положення якої мають бути безумовно враховані при розробці та реалізації реформ українською владою;
• об’єктивної оцінки внутрішньої ситуації в Україні, яка би враховувала думку громадянського суспільства ЄС та України;
• проведення, у взаємодії з громадянським суспільством та урядом України, системної роботи, спрямованої на підготовку України, зокрема органів державної влади та бізнесу, до виконання Угоди про асоціацію, у тому числі через спрямування програм допомоги ЄС на реформування українських органів державної влади та місцевого самоврядування;
• забезпечення повного виконання існуючих зобов’язань ЄС щодо спрощення і оформлення Шенгенських віз, зокрема суттєвого розширення практики видачі багаторазових віз із терміном дії від одного до п’яти років, як це передбачено чинним Візовим Кодексом ЄС та Угодою про спрощення процедури оформлення віз;
• відмови від подальшого ускладнення візових процедур, внесення поправок до Угоди про спрощення оформлення віз для того, щоб забезпечити видачу довгострокових багаторазових віз усім тим українським громадянам, які мають позитивну візову історію;
• послідовного діалогу з Президентом та Урядом України щодо забезпечення проведення вільних і чесних парламентських виборів 2012 року, як передумови набуття чинності Угодою про асоціацію;
• підтримки громадянського суспільства, зокрема в питанні здійснення моніторингу виборів;
• вироблення чітких критеріїв надання Україні технічної допомоги та її переорієнтації з неефективних програм бюджетної підтримки на концептуально обґрунтовані програми підтримки реформ із залученням громадянського суспільства.

4. Інститути громадянського суспільства продовжуватимуть моніторингову, адвокаційну та просвітницьку діяльність, спрямовану на забезпечення демократії, верховенства права, основоположних прав і свобод людини, свободи ЗМІ та належного врядування. Водночас, ми готові надавати необхідну експертну допомогу Президенту, Уряду та Верховній Раді України на основі політичної волі до відкритого діалогу та залучення, з метою ефективної реалізації політики європейської інтеграції у її органічному взаємозв’язку із внутрішніми реформами, спрямованими на перетворення України на сучасну конкурентну європейську країну.