Вже втретє український уряд пропонує Верховній Раді розглянути та ухвалити закон «Про біометричні паспорти». У разі ухвалення документа, громадяни України матимуть один-єдиний для внутрішнього використання та мандрівок за кордон біометричний паспорт з відбитками двох пальців власника у ньому. Впровадження біометричних документів — вимога до України з боку Євросоюзу для допуску українців на територію країн ЄС без віз.
Деталі цієї та іншої вимог виписані у Плані дій з лібералізації візового режиму, який 22 листопада 2010 року узгодили Київ і Брюссель на саміті «Україна — ЄС». Тоді ж Президент Віктор Янукович пообіцяв співгромадянам, що шенгенські візи для них будуть скасовані до кінця 2013 року. Але, традиційно, сподівання чинної влади у Києві не завжди збігаються з перебігом подій у реальному житті. Про це, зокрема, йшлося у проміжному звіті експертів з Єврокомісії, котрі досліджують виконання українською стороною означеного Плану дій. Власне, вимог до України цей документ містить не так, щоб забагато — аналогічні вимоги ЄС висував державам Балканського півострова, які їх успішно виконали (Болгарія до свого вступу в ЄС, Хорватія) або ж виконують зараз (Македонія, Сербія).
Координатор проектів консорціуму громадських організацій України «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко озвучила головні з них: «План дій передбачає виконання Україною вимог, які розбиті на 4 блоки. Перший стосується впровадження біометричних документів та кількох інших технічних речей, які здебільшого стосуються діяльності МВС та Управління віз та реєстрацій. Другий блок стосується взяття Україною під контроль міграційних потоків та облаштування держкордону. Третій стосується громадського порядку та безпеки, а четвертий — належного забезпечення засадничих прав і свобод громадян».
Чого вже досягла Україна, на чому «загальмувала»? На думку Ірини Сушко, «найліпше Україна виконує ті настанови ЄС, які не зачіпають чиїхось політичних або ділових інтересів, а як тільки справа доходить, наприклад, до створення антикорупційного органу чи ухвалення антидискримінаційного законодавства, — ситуація пригальмовує…».
Отже, біометричні паспорти однозначно потрібні, але не тільки вони. «Перш за все, мають бути забезпечені засадничі права і свободи українців, згідно з демократичними стандартами ЄС. А це — подолання корупції і дискримінації за національною та (або) релігійною ознаками, свобода слова і свобода зібрань та інше. Це неможливо без реформування системи судочинства і правозахисту. І цього Євросоюз вимагає від України не лише у Плані дій, але й у всіх своїх документах, які стосуються співпраці між Києвом і Брюсселем. Але справжніх реформ ми так і не побачили, замість них — гучні арешти та суди над політичними опонентами та рядовими корупціонерами», — вважає керівник об’єднання «ТОРО» Олексій Хмара.
Тему продовжує президент громадського центру «Ла-Страда Україна» Катерина Левченко: «З одного боку, добре, що в Україні ухвалено Закон «Про протидію торгівлі людьми», а з іншого — механізми його виконання відсутні! Жоден з органів виконавчої влади не отримав від законодавців відповідних повноважень. Скидається на те, що ми зупинились на півдорозі».
Європейські аналітики, котрі цікавляться євроінтеграцією України та оцінюють її кроки на цьому шляху, не впевнені, що задекларовані і здійснювані владою реформи дадуть позитивний ефект — не лише на шляху України до Європи, а насамперед усередині країни. «Я не бачу роз’яснювальної роботи з боку політиків та міністрів, які відповідають за реформи: за логіко, вони мають не раз на тиждень у телевізійних ток-шоу розповідати про те, що вже зроблено. Вони мають перед ухваленням рішення розповідати про його можливі наслідки громаді. Тобто, рекламувати реформи, а не ставити населення перед фактом їх здійснення. У підсумку, більшість українців негативно сприймає реформи», — міркує польська журналістка і політолог Малгожата Ночун.
Віце-прем’єр уряду України Сергій Тигипко, тим часом, з ентузіазмом доводить і українцям, і європейцям, що реформи йдуть, і що Україна виконує свій «реформаторський план» — але чи цей «бізнес-план» відповідає потребам життя України та вимогам ЄС? Відповісти на це запитання доволі складно, бо ж інформація від реформаторів відсутня…
Богдана КОСТЮК
Читайте також: Європа без бар’єрів поки не для українців
|
|
Справа у паспортах… і не тільки
