Четвер, 05 квітня 2012, 12:57
" Я не хочу жити в уявному світі, думаючи, що все є дуже добре або все можна зробити дуже добрим за короткий час. Подібне з нашою державою. Ми думаємо, що за 20 років будемо мати ідеальну українську державу… На це піде щонайменше два покоління, заки не станемо бодай нормальною державою…" Блаженніший кардинал Гузар розповів про Каїнів гріх, що мститься на Україні, про дріб’язковість конфесійного поділу та лжепророків, а також чому Господь допускає війни й за що українці мають добряче покаятися.
Середа, 04 квітня 2012, 11:37
Валентин ГАЙДАЙ
Часи козаччини, Запорізької Січі та Гетьманщини — мабуть, одна з найцікавіших і найбільш досліджуваних та дискусійних сторінок історії України. Тим часом пересічному українцеві залишаються невідомими багато сторінок історії козацтва. Кожен чув про Богдана Хмельницького, Івана Сірка чи Івана Мазепу, але мало хто зможе назвати бодай кілька віх із життя цих історичних постатей. А слова «козак», «Січ», «Запоріжжя» тощо асоціюються в більшості українців, на жаль, із оселедцем та клоунадою сучасних заполітизованих «козаків». Така тенденція спостерігається впродовж 20 років новітньої української державності.
|
Вівторок, 03 квітня 2012, 09:01
Микола ЯКОВИНА, в.о. Голови ОУН
Обмовився вже хтось, що скінчилася ера Миколи Плав’юка… Заперечу! Микола Плав’юк поєднав епохи, він дав нам тяглість традиції державотворення, він як останній Президент Української Народної Республіки в екзилі забезпечив спадкоємність традицій державотворенні і визвольних змагань у ХХ столітті, передавши клейноди УНР керівництву відродженої 1991 року Української Самостійної Соборної Держави. І поки Україна має Державність, і поки Україна має таких мужів, як він, ера Миколи Плав’юка триває! І триватиме, поки стоїть українство, поки українство топче ряст в межах державних кордонів, відновлених 1991 року, а також на усіх українських теренах у світі, де українці є автохтонами, — у Кубанській Україні, Придністровській Україні, Берестейській Україні, на Холмщині і Підляшші, Мараморощині та Лемківщині, і — трохи далі — в Аргентинській Україні, Канадській Україні та Далекосхідній Україні Зеленого Клину.
П'ятниця, 30 березня 2012, 10:01
Тарас ВОЗНЯК
25 березня минула чергова річниця загибелі у нацистському концтаборі Майданек українця, священика, людини, на якій українство могло б будувати свій дух і свою гідність — отця Омеляна Ковча. Про міжнародний імідж — навіть не згадую. Це, напевно, рідкісний приклад справжнього воїна і християнина. Не того, що б’є себе у груденята, та професійно «любить Україну». Це, напевно, рідкісний приклад дійсно відкритої до світу і його різноманіття Людини. Не боязкого пічкура, що боїться виткнути носа зі своєї провінційної нірки. Це Людина, яка рятувала Людей, а з тим і весь рід людський.
|