Олекса ВОЙТЮК
У це місто варто приїжджати в різні пори року. Краків має свій шарм у будь-яку погоду. Тому ні несподіваний холод, ні дощі, які час від часу заганяли нас в кав'ярні і музеї зовсім не зіпсували нашої екскурсії.
Дешеві авіалінії, що рік тому з'явилися в Україні, ваблять у подорожі. Якщо у вас відкрита шенґенська віза, то просто на вихідні за невеликі гроші ви можете полетіти до Кельна чи Дортмунда, Осло чи Катовіц. Там також можна зробити пересадку й летіти далі. При чому, в Євросоюзі, в умовах жорсткої конкуренції авіаперевізників, ціни на авіаквитки бувають зовсім смішними.
Якщо у вас лише два вихідні дні, то варто присвятити їх Кракову - давній королівській столиці Польщі. Звичайно, тут є на що подивитися: пам'ятки історії, музеї, багато культурних заходів. Та головне - неповторна атмосфера, завдяки якій навіть короткий візит до цього міста запам'ятовується і залишає чарівні враження.
Готуючись до подорожі, ми з'ясували, що в Кракові існує багато маршрутів для туристів, зокрема - університетський, королівський, краківських євреїв, слідами Яна Павла ІІ і інші. Однак, вирішили не прив'язуватись до якогось конкретного з них, а поєднати їх і просто, гуляючи містом, вбирати враження.
Тож на початку ми потрапили в найстаріший у Польщі університетський будинок Ягелонського Університету Collegium Maius (1400 року). Серед його студентів - Микола Копернік і Кароль Войтила.
Головний Ринок - центр міста, звідки зазвичай починаються екскурсії. Тут неможливо оминути Мар'яцький костел з вівтарем Віта Ствоша, не послухати обірвану мелодію трубача, яку він щогодини 
грає з вежі костелу. Туристів приваблюють Сукєнніце з рядами сувенірних крамничок, вуличні музиканти і безліч голубів, які тут зовсім не бояться людей.
Власне, центром Кракова вважається невелика його частина, окреслена Плянтами - зеленим поясом у вигляді овалу з розмірами 1500 на 800 метрів. Але тут кожен будинок є пам'яткою історії, тут розташовані кілька десятків музеїв і галерей, кільканадцять костелів, театри і книгарні, антикварні магазини й сотні кав'ярень, ресторанів і пабів.
Однак, вже кілька років всі карти міста до центру Кракова крім простору, обмеженого Плянтами, додають також Казімєж - колись окреме місто, а нині - сусідній район, до 
якого легко дійти пішки. Тут з кожного куточка до нас промовляє історія польських євреїв. Вузенькі вулички і торгові площі, синагоги і єврейські цвинтарі чергуються з католицькими костелами.
Після трагедії ІІ Світової війни і винищення євреїв гітлерівцями, Казімєж пережив десятиліття спустошення і руйнування. Починаючи з 90-х років ця дільниця відроджується і бурхливо розвивається. Будинки повертаються нащадкам колишніх мешканців і ті відразу ж розпочинають їх ремонтувати. Ви, мабуть, бачили ці вулички у фільмі Стівена Спілберга "Список Шіндлера". Тут також щороку відбувається знаменитий Фестиваль єврейської культури. Однак, ключем до розуміння Казімєжа є його вікова толерантність, адже тут протягом століть мирно співіснували два народи і дві великі релігії. Це також осередок культурного й інтелектуального життя. Тут в кав'ярнях, клубах і галереях тепер збираються ті, для кого Ринок з його околицями стали занадто "туристичними".
Повні вражень пізно увечері ви потрапляєте у свій готель чи хостел (де попередньо забронювати місця легко можна через інтернет) і поринаєте в міцний сон. Та не дивуйтеся, якщо серед ночі вас вирвуть зі сну крики невгамовних англійців, що люблять приїздити сюди для розваги і заради дешевого алкоголю. У цій ситуації аби не викликати міжнародного скандалу в стилі Луценка, краще обмежитися чемними зауваженнями чи жартами. Насправді місцевих мешканців також добряче дістали такі туристи і, хоч вони й гості, кажуть, доходить до того, що деякі паби на вході розміщують вивіски з написом "вхід англійцям заборонено".
У це місто варто приїжджати в різні пори року. Краків має свій шарм у будь-яку погоду. Тому ні несподіваний холод, ні дощі, які час від часу заганяли нас в кав'ярні і музеї зовсім не зіпсували нашої екскурсії.
Від'їжджаючи з цього магічного міста, хочеться колись сюди повернутись аби знову смакувати його атмосферу і відкривати ті його куточки, де не вдалось побувати цього разу.
