«Острів нестабільності», «територія конфлікту» – такі характеристики на адресу самопроголошеної республіки Придністров’я в Молдові лунають із багатьох світових столиць. Сусідня з Україною територія у ці дні переживає важливий для себе період – початок виборчої кампанії: 11 грудня цього року мають відбутись президентські вибори. Яку роль відіграє Київ у придністровській проблемі і чи здатна Україна вплинути на мирну передачу влади нинішнім президентом сепаратистського регіону Молдови Ігорем Смирновим своєму наступникові? Це аналізували експерти Гаазького центру стратегічних досліджень та Американського інституту в Україні.
Позиція України з придністровського питання, неодноразово озвучена керівниками Міністерства закордонних справ, чітка: це частина Молдови, яка має особливий статус. Сама ж Придністровська Молдавська Республіка, яка є самопроголошеним утворенням на території Республіки Молдови з погляду міжнародного права, у червні зірвала черговий раунд переговорів щодо свого статусу. Занадто різними виявились позиції учасників перемов за формулою «п’ять плюс два», яку шість років тому запропонував офіційний Київ, тобто Придністров’я, Молдова, Україна, Росія, ОБСЄ, а також Євросоюз і США як спостерігачі.
Останнім часом Київ активніше демонструє свою позицію щодо придністровського питання, що додає Україні ваги як важливому учасникові переговорів із цієї теми та з регіональної безпеки. У цьому переконана київський політолог Наталія Беліцер.
«Це чи не єдиний яскравий приклад того, що Україна, як це не дивно за нинішньої влади, не стала підтримувати те, що кажуть у Москві. У цьому складному питанні Україна зайняла більш-менш самостійну позицію, найближчу до позиції Євросоюзу і США», – каже політолог.
Виконувач обов’язків президента Молдови, спікер парламенту Маріан Лупу, минулого тижня заявив, що Молдова не має наміру відмовлятись від реінтеграції Придністров’я до складу Молдови. Лупу також спростував оприлюднену сайтом Wikileaks інформацію про ймовірність підпорядкування Придністров’я Україні й підтвердив готовність Кишинева вести мирні переговори у форматі «п’ять плюс два».
Новий президент сепаратистів змінить курс у той чи інший бік
Не виключено, що після президентських виборів у Придністров’ї 11 грудня ситуація у самопроголошеній республіці корінним чином зміниться. Адже чи не вперше за вісімнадцятирічну історію існування Придністров’я нинішньому президентові Ігорю Смірнову протистоятимуть серйозні супротивники – колишній спікер Євген Шевчук та керівник опозиційної партії «Оновлення» Анатолій Камінський.
Експерт Гаазького центру стратегічних досліджень, консультант Європарламенту та Міжнародного фонду Маршалла Джон Галсман вважає: Тирасполь змінить свої зовнішньополітичні пріоритети залежно від імені майбутнього президента.
«Нині Придністров’я – сфера інтересів у першу чергу Молдови, Росії, Румунії та України. Шевчука вважають людиною Заходу: він реформатор, українець за походженням і воліє наблизити Придністров’я до західних стандартів життя. Камінського називають промосковським політичним гравцем. Але він також розуміє, що необхідно проводити реформи, підвищувати рівень життя і гарантувати безпеку інвестиціям. Обох політиків об’єднує бажання скинути з престолу Смирнова, який, до речі, уже набрид і Москві», – каже експерт.
Про це пише і російське видання «Комерсант»: посилаючись на власні джерела інформації у Кремлі, щоденник стверджує, що Росія запропонувала Ігореві Смирнову гарантії безпеки в обмін на відмову від участі у президентських перегонах. Чи пристав на цю пропозицію багаторічний керманич Придністров’я, стане відомо 11 вересня з початком виборчої кампанії.
Богдана Костюк, Радіо Свобода
Острів Придністров’я
