Журналістка і письменниця з Фінляндії Анна-Лєна Лаурен, яка у 2006 — 2010 роках працювала у Росії кореспондентом шведсько-мовних новин фінської телевізійної та радіомовної компанії, так назвала свою книжку, котра є не чим іншим, як дещо жартівливим та вельми колоритним life journal авторки у її російський період життя.
«Я просто написала про свій досвід життя у Москві та інших містах Росії, про своє спостереження за тим, як живуть звичайні росіяни та як себе поводять і як спілкуються з журналістами російські чиновники і політики», — пояснює свій творчий задум Анна-Лєна Лаурен. До речі, вона досі «веде» російську тематику, уже в якості міжнародного оглядача найбільшої шведсько-мовної газети Фінляндії.
«Фінляндія, Скандинавія у цілому від Росії нікуди не втечуть, як і Росія від нас. Для когось поняття «російсько-фінські» стосунки носять абстрактний, дипломатичний характер, а для багатьох фінів це — частина повсякденного життя, а подеколи і не найприємніші родинні спогади», — каже авторка.
Але що саме у росіян «негаразд з головою», вона точно пояснити не може: «Росіяни — нація стереотипів: цілий світ байки та анекдоти розповідає про російських туристів, які повпивались до півсмерті й гулянки влаштовують. Російські капіталісти, чи то олігархи — також тема актуальна, але не стільки для анекдотів, скільки для серйозного дослідження проблем сьогоднішньої Росії, її економічного розвитку та соціальних проблем».
До речі, шкода, що на презентації книги у київській книгарні «Є» не були помічені українські владоможці: насмілюся порадити їм якщо не прочитати уважно, то принаймні переглянути цю книгу. Просто для того, щоб збагнути: не така вже Росія й всесильна, бо ж маленька (за територією і кількістю населення) Фінляндія успішно позбулась її імперського впливу і на партнерській, рівноправній основі будує свої взаємини з Кремлем.
А одна з найбільших європейських держав (за територією і кількістю населення) — Україна — не без насолоди погоджується залишатись у російській орбіті, ризикуючи позбутися державного економічного та енергетичного суверенітету. А по тому — імовірно, й суверенітету державного, або принаймні територіальної цілісності. Чи це в українців такий специфічний вид мазохізму, чи небажання розвиватись і жити самостійним життям — відповісти складно. А час нині такий, що треба якнайшвидше визначатись, інакше — головний біль надовго забезпечений!
Варто зазначити, що книгу «У них щось негаразд з головою, в тих росіян» Анни-Лєни Лаурен видало українською мовою львівське видавництво «Піраміда».
Богдана Костюк
«У них щось негаразд з головою, в тих Росіян»
