Українське Слово

Угорська тема останнім часом знову в усіх на устах у найзахіднішому регіоні держави.

Два тижні тому вся країна говорила про те, що в прикордонному з угорцями Берегові та в найближчому районі всі засідання місцевих рад збираються починати з угорського гімну. Мовляв, керуючись статтею Конституції про національні меншини, вони можуть це собі дозволити.

Зрозуміло, що таке рішення спричинило гострі розмови про претензії Будапешта на закарпатські землі — ще б пак: якщо в органах влади вже дозволяють співати про славу Угорщини, то чому б тоді не розмовляти на законному рівні тільки угорською мовою та не змусити це робити місцеве населення, а згодом і взагалі увійти до складу сусідньої держави!

На це відразу зреагувала прокуратура, експерти й різноманітні проукраїнські організації, які засудили такий крок берегівської влади. Зреагували словесно — мовляв, відіб’ємо разом рідну Берегівщину від угорських загарбників…

Але звернути увагу українці мали не на це рішення, хоч воно і призвело до скандалу. А на зовсім інше… Яке? Читайте далі.

«Ще не вмерла Угорщина»

 Минулого місяця депутати Берегівської районної ради ухвалили рішення виконувати на початку сесій угорський національний гімн після українського, посилаючись на статтю 11 Конституції України про національні меншини. Проголосували майже одноголосно. Ще б пак — із 62 берегівських депутатів 46 мають угорське походження.

Через це в області вибухнув чималий скандал, який обговорювали навіть у Києві.

Зокрема, прокуратура заявила, що такі музичні «вподобання» є незаконними. Як зазначив заступник берегівського міжрайонного прокурора Сергій Красноголовець, зазначене рішення не відповідає чинній Конституції України. Тому урочисті події, в тому числі й сесії, і заходи загальнодержавного значення, мають розпочинатися державним гімном України.

Проте для угорськомовного Берегового український закон — не указ.

Тому того ж тижня, за неофіційною інформацією, подібне рішення намагалася ухвалити і Берегівська міська рада. Причому тут уже передбачалося не слухати угорський гімн, а… перестати слухати український. Тобто — ні вашим, ні нашим.

Наразі це питання перевіряє прокуратура, тому рано говорити про те, гімн якої держави гратимуть в місцях, де всі вивіски дублюються угорською.

Скоріш за все, український гімн не перестануть слухати, адже це рішення можна оскаржити в будь-якому суді, а місцева влада проти Феміди не піде. Бо дорого обійдеться. Тому цю тему радше будуть згадувати як добрий привід для сюжетів на загальноукраїнських каналах.

А згадувати треба якраз інше…

Закарпатці обиратимуть угорську владу?

Річ у тім, що наприкінці червня Жолт Шем’єн, угорський віце-прем’єр, який курирує питання національної політики, зробив важливі заяви перед журналістами в будівлі угорського парламенту.

Перше. Він повідомив, що з вересня 2011 р. починається практична робота зі створення електронного всесвітнього реєстру угорців. Крім осіб, які живуть в самій Угорщині, а також у сусідніх з нею країнах Карпатського регіону, до реєстру будуть включені всі угорці, що емігрували у різні країни світу.

Зареєструють навіть тих, хто не володіє угорською мовою, людей, що живуть за кордоном уже три і навіть чотири покоління.

Очевидно, що такий реєстр дасть угорцям змогу ефективніше використовувати у своїх національних інтересах діаспору по всьому світу.

Друге. На відповідне питання журналістів Жолт Шем’єн відповів, що новим угорським громадянам, які отримали громадянство за спрощеною процедурою відповідно до нового закону і проживають за кордоном, буде надано виборче право. Це було відомо вже давно. Нове, що сказав угорський віце-прем’єр, — обирати депутатів закордонні угорці будуть за партійними списками. Як кандидати від окремих партій закордонні угорці — нові громадяни будуть вноситися до списків цих партій.

Що це може означати для Закарпаття? А те, що тепер набувати угорського громадянства українцям допомагатимуть самі угорські політики.

А людина, якій активно допомагають отримати омріяний документ, зробить все, що від неї просять. У рамках моральних правил. І проголосувати, скажімо, за «Фідес» або «Йоббік» їй буде не важко, тим більше якщо ця людина зовсім не орієнтується в політичних обставинах нової для неї країни і має низьку політичну культуру, що звично для українців. А вони-то, політики, про це попросять — можете не сумніватися…

Таким чином, закарпатські угорці будуть схожі на приїжджих студентів у гуртожитках, які вже на першому курсі мають право обирати мера, хоч уявлення не мають, хто чим дихає в місті. Тому й голосують за тих, хто хоч щось для них зробить — а це «золота жила» для політиків.

Такими і будуть нові закордонні громадяни Угорщини. Тому не дивно, що тамтешні політичні сили вітатимуть такий електорат і почнуть робити все, аби в їхній країні з’явилося якомога більше закордонних громадян. В тому числі із Закарпаття.

До речі, за півроку понад 100 тис. закордонних угорців подали заяви на отримання угорського громадянства за спрощеною процедурою. Про це повідомив в угорському парламенті віце-прем’єр-міністр Угорщини Жолт Шем’єн.

Будапешт розраховує, що до кінця 2011 р. із заявами з приводу набуття угорського громадянства звернеться щонайменше 200 тис. закордонних угорців, насамперед із сусідніх країн. За даними спеціального міністерського повіреного у цих справах Томаша Ветзела, 90% таких заяв надходить від громадян Румунії та Сербії. Однак конкретні дані про «навернення» громадян сусідніх країн до угорського громадянства офіційний Будапешт надавати відмовляється.

Тому українській владі, щоб її громадяни знову не стали громадянами чужої країни, треба діяти. Як саме? Та хоча б створити такі умови в країні, щоб не хотілося жити на чужині. Принаймні так, як в Угорщині…

Денис ФАЗЕКАШ, NovaUkraina.org