Книгоцид: як Росія нищить українське книговидання

Від початку повномасштабного вторгнення російські війська завдали щонайменше 19 прицільних ударів по об'єктах книжкової інфраструктури України. Це не лише друкарні, а й логістичні центри, книжкові ринки та книгарні. Основні руйнування зосереджені на Харківщині та в Київському регіоні, що свідчить про цілеспрямований характер атак.

Особливо показовим став удар по логістичному центру видавництва «Ранок» та хабу мережі «КнигоЛенд». Тоді було знищено понад 8,5 мільйона книг, серед яких сотні тисяч шкільних підручників. Загалом ці атаки забрали життя працівників друкарень, спричинили поранення десятків людей та завдали збитків на сотні мільйонів гривень.

У державному Центрі стратегічних комунікацій наголошують: удари по книжковій галузі — не випадкові влучання, а частина ширшої кампанії зі знищення української культурної спадщини. Йдеться про руйнування музеїв, храмів, історичних пам'яток, а також викрадення культурних цінностей на тимчасово окупованих територіях. Окрема сторона цієї політики — заміщення українських підручників російською пропагандистською літературою, щоб переписати історію та сформувати лояльність до Росії серед українських дітей.

Термін «книгоцид» дедалі частіше використовують для опису цих дій. Системне руйнування ланцюга книговидання — від виробництва до розповсюдження — має на меті не лише економічні збитки, а й підрив культурної ідентичності. Позбавити суспільство книжок, а особливо дітей — підручників, означає спробу стерти пам'ять і смисли, на яких тримається нація.

Попри масштабні втрати, українське книговидання продовжує жити: відкриваються нові книгарні, відбуваються книжкові фестивалі, видавці шукають нові шляхи. Міжнародні організації дедалі частіше визнають руйнування культурної інфраструктури України проявом геноцидної політики Росії. Це важливий сигнал: світ бачить і фіксує те, що відбувається. Бо книжка — це не просто товар, а носій культури, і її знищення — це замах на саме існування української спільноти.