Українське Слово

Весна! Щоправда, із сніжечком та морозцем, але все-таки весна. Принаймні, синоптики обіцяють, що ще трошки, ось ще день-два — і почнеться відлига, сніг та лід розтануть… І тоді, до речі, розпочнеться черговий «комунальний кінець світу», що без нього у порядному українському місті жоден березень неможливий.

На жаль, крім обіцяного індіанцями майя грудневого кінця світу і переддня кліматичного березневого, на Україну очікує ще як мінімум два кінця світу. Один з них має назву «виборча кампанія», під час якої політичні супротивники усіма засобами, серед яких переважають чорний піар та удари нижче поясу, намагатимуться: хтось — потрапити у першу десятку чи двадцятку партійного списку, а хтось — обігнати суперника у мажоритарному окрузі. Щоправда, регулярні повтори подібних армагедонів призвели до вироблення в українців (електорат, як нас звично називають політики) імунітету та байдужо-скептичного ставлення до виступів потенційних «народних» обранців. Питання, яке під час виборчої кампанії цікавить виборця — скільки кандидат у депутати «виклав бабла», щоб опинитись у прохідній частині партійного списку? Яку суму витратив місцевий кандидат на виконання передвиборчих власних обіцянок та забаганок виборців?

Другий кінець світу носить значно більш серйозний характер, і справді може перетворитись на соціально-економічний, культурний та освітній Армагедон — це погіршення взаємин між Україною та Євросоюзом. Негативні наслідки цього політичного похолодання на собі найперше відчують пересічні українці, яким стане складніше отримати візу або до яких просто зневажливо ставитимуться європейські чиновники, прикордонники, митники — мовляв, кому ви такі, недо-європейці, потрібні?!

При тому середньостатистичний чиновник або прикордонник з ЄС вочевидь не аналізує, хто з українців є справді «недо…», а хто представляє інтелектуальну чи наукову еліту, наприклад. Так, на летовищі у Варшаві нещодавно відомий київський науковець, письменник і перекладач Максим Стріха потрапив у доволі неприємну ситуацію, коли опинився у ролі «людини третього сорту» в очах польських прикордонників. А ось український олігарх та один із засновників сумнозвісної корпорації «РосУкрЕнерго» Дмитро Фірташ жодних проблем з перетином кордону між Україною та Євросоюзом не має, адже він та чимало інших українських багатіїв, вкладаючи чималі кошти у нерухомість або меценатські проекти на Заході, отримують багаторазові візи терміном дії до трьох років.

Вочевидь, такі multi-візи отримують і українські студенти, журналісти, науковці — але для цього вони оформлюють силу силенну усіляких паперів та відповідають на силу силенну запитань, які часто виникають у консульств приймаючої країни. А у консульствах трапляються різні ситуації, при цьому іноді їхні працівники демонструють зневагу до подавача документів на візу, а буває, відмовляють у наданні візи без пояснень причин — що суперечить і новому візовому кодексу ЄС, і угоді про лібералізацію візового режиму між Україною та Євросоюзом.

«Останнім часом ситуація поліпшилась, але здебільшого завдяки тому, що громадяни України почали відстоювати свої права, навіть до суду подають на консульських працівників», — розповідає координатор всеукраїнського об’єднання «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко. За її словами, також важливий і той факт, що європейські чиновники, завдяки наполегливій роз’яснювальній роботі українських дипломатів та експертів, почали бачити різницю між, наприклад, студентом з Одеси, який навчатиметься за стипендією Вишеградського фонду у Словаччині, та багатими політиками і бізнесменами, які інвестують у західну економіку і відповідно мають право на преференції від урядів держав — членів ЄС (серед іншого, на вільне пересування по території ЄС).

«Проблема у тому, що українські політики забалакують тему євроінтеграції та поліпшення візового режиму. Бо ж реальні дії з боку Києва — арешт політичних опонентів, звуження свобод громадян — повністю суперечать європейським намірам України», — відзначила Ірина Сушко. Європейці уже збагнули що являє собою чинна влада в Україні, звідти — лист п’яти міністрів закордонних справ держав ЄС, заяви високих посадовців ЄС Кетрін Ештон та Штефана Фюле з приводу антидемократичних процесів, які набирають обертів в Україні. А отже, очікувана відлига у стосунках між Києвом та Брюсселем відкладається…

Богдана Костюк