Музей Голодомору очолив наглядову раду: Ющенко став головою

Перше засідання наглядової ради Національного музею Голодомору-геноциду відбулося, і його результати визначили новий вектор розвитку інституції. Головою ради обрано Віктора Ющенка, який обіймав посаду президента України у 2005–2010 роках. Його заступником став Роман Ващук, колишній посол Канади в Україні (2014–2019), а секретарем — Ольга Сорока, засновниця та голова Мережі нащадків Голодомору.

До складу ради також увійшли Мирон Василик, Антон Дробович, Ганна Капустян, Тарас Кицмей, Олена Ковальська, Андрій Когут, Богдан Логвиненко та Віктор Рудь. Ці люди представляють українські громадські організації, міжнародні інституції, закордонне українство та наукову спільноту. Їхній досвід, за словами віцепрем'єр-міністерки з гуманітарної політики та міністерки культури Тетяни Бережної, має стати запорукою прозорості роботи музею та об'єднання партнерів навколо його розвитку.

Серед першочергових завдань, які стоять перед оновленою наглядовою радою, — завершення другої черги музейного комплексу, створення постійної експозиції, системне залучення українського та міжнародного фінансування. Окрема увага приділятиметься збереженню й цифровізації колекції, а також розвитку наукових, освітніх і міжнародних програм. Це дозволить музею не лише зберегти пам'ять про трагічні сторінки історії, але й стати сучасним осередком досліджень та освіти.

Нагадаємо, що склади наглядової та експертної рад були затверджені Міністерством культури ще в середині липня. До наглядової ради увійшли 11 представників, серед яких — заступниця керівника Офісу президента Олена Ковальська, ексголова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович, а також журналіст і письменник Богдан Логвиненко. Тепер, після обрання керівництва, рада має затвердити регламент своєї роботи, що дозволить їй діяти системно та ефективно.

Цей крок свідчить про прагнення держави посилити інституційну спроможність музею, який відіграє ключову роль у збереженні національної пам'яті. Залучення до управління людей з високим рівнем довіри та міжнародним авторитетом відкриває нові можливості для співпраці зі світовою спільнотою. Музей Голодомору перетворюється на простір, де історія стає предметом глибокого осмислення та діалогу, а не лише місцем скорботи.