Сибіга закликає світ закрити «Російські доми»: що стоїть за культурною вивіскою

У соцмережі Х очільник української дипломатії написав, що спільний європейський дім не є місцем для «російських домів», які, за його словами, поширюють воєнну пропаганду та працюють над підривом миру в Європі.

За словами Сибіги, частина європейських урядів уже заблокувала діяльність російських мереж, однак окремі «центри дезінформації» продовжують працювати щонайменше в семи країнах Європи. Міністр наголосив, що Росія веде глобальну боротьбу за уми людей через розгалужену систему інструментів і каналів — зокрема «Росспівробітництво» та так звані культурні центри «Російський дім». «Фактично вони слугують інструментами дезінформації, дестабілізації та шпигунства», — зазначив він.

Ще масштабнішою ця діяльність постає поза Європою: в Африці, Центральній та Східній Азії, Азійсько-Тихоокеанському регіоні та Південній Америці. Сибіга підкреслив, що в кількох країнах офіційна інфраструктура мережі залишається недоторканою, а подекуди «Російський дім» узагалі вбудований у дипломатичну інфраструктуру Росії.

Приклади, які свідчать, що йдеться не лише про культурний обмін, уже є. На початку вересня уряд Німеччини вирішив розірвати договір про «Російський дім» у Берліні, а з 18 вересня закрив російське генеральне консульство в Бонні. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що ця установа вже «давно не виконує мети культурного зв'язку між Росією та Німеччиною».

На початку липня 2026 року припинив роботу російський центр науки й культури в Кишиневі. Частину його функцій відтоді перебрало на себе посольство РФ. Голова МЗС невизнаного Придністров'я Віталій Ігнатьєв заявив, що Тирасполь після цього планує створити власний «російський центр» у регіоні, і назвав це рішення спробою протидіяти обмеженню присутності Росії.

Причини закриття в Молдові були не суто культурними: центр розглядали як можливий інструмент поширення російського впливу. Ще під час голосування в парламенті 2025 року міністр культури Молдови Крістіан Жардан говорив, що установа може просувати наративи, які загрожують безпеці та суверенітету країни.

Історія з «Російськими домами» показує, як культурна вивіска може прикривати цілком іншу роботу — і чому питання про такі центри дедалі частіше ставлять не в площині мистецтва, а в площині безпеки.