У
Українське словоКультура, мистецтво, література
Знайти

Сторічне партнерство: Британія інвестує в порятунок української спадщини

·160 слівредакція
Сторічне партнерство: Британія інвестує в порятунок української спадщини

Україна та Велика Британія перевели розмову про культуру в площину конкретних домовленостей: у межах Сторічного партнерства вперше зібралася консультативна рада, яка координуватиме спільні проєкти. Серед них — чотирирічна програма захисту української спадщини, на яку Британія передбачила до £800 000.

Культура рідко буває гучною. Частіше вона тримається на тихому, майже непомітному — на реставраторі, який годинами вичитує тріщину на кам'яній брилі, на музейнику, що описує вцілілий експонат, на архівісті, який рятує документ від вологи. Саме про таких людей і йдеться, коли Україна та Велика Британія домовляються про спільні проєкти.

У межах Сторічного партнерства відбулося перше засідання консультативної ради, яка координуватиме спільні культурні ініціативи. Одним із напрямів роботи визначено захист української культурної спадщини. Велика Британія передбачила до £800 000 на чотирирічний проєкт, який реалізовуватиме Historic England. Програма охопить навчання та обміни для українських фахівців, які опікуються охороною, збереженням і відновленням пам'яток, пошкоджених унаслідок російської агресії.

Ішлося на засіданні й про пілотний проєкт із Національним музеєм Тараса Шевченка — він має стати майданчиком для співпраці між українськими та британськими музейними інституціями. Окремо сторони розглянули розвиток культурних обмінів, цифровізацію, кінематограф, креативні індустрії та представлення української культури у Великій Британії.

Сторічне партнерство між Україною та Великою Британією підписали Володимир Зеленський і Кір Стармер 16 січня 2025 року. Воно передбачає довгострокову співпрацю, зокрема в культурній царині та збереженні української спадщини. 17 вересня 2025 року Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію відповідної угоди.

За цифрами угод легко загубити суть. А суть проста: спадщина не відновлюється сама — її відновлюють люди, які вміють і яких навчили. Тож найціннішим у цих домовленостях є, вочевидь, не сума, а можливість передати досвід і зберегти тяглість — ту, без якої культура перетворюється на перелік втрат.

Читайте також