У музеї Вікторії та Альберта лаврські скарби вперше названо українськими

У лондонському музеї Вікторії та Альберта відкрилася виставка «Сакральні скарби з Києва» (Sacred Treasures from Kyiv). Уперше сім унікальних пам'яток із колекції Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» постають перед відвідувачами не як предмети, пов'язані з російською історією, а як українська спадщина.

Про це в телеефірі розповіла віцепрем'єр-міністерка — міністерка культури Тетяна Бережна. За її словами, тривалий час ці об'єкти зберігалися в музеї, але супровідна інформація подавала їх як належні Росії або ж такі, що мають стосунок до російської історії.

«Вперше ці сім важливих об'єктів, а також наші лаврські врата позиціонуються в музеї Вікторії та Альберта, в одному з найвідвідуваніших і найбільших музеїв Великої Британії, як українські артефакти. Тобто ті, що представляють історію України», — наголосила міністерка.

Експозиція охоплює сім предметів доби українського бароко. Серед них — хрест, ікона та Євангеліє. Лаврські царські врата перебувають у музеї на довгостроковій позичці. Побачити ці пам'ятки відвідувачі зможуть до вересня 2027 року.

Бережна подякувала команді музею та українським історикам-дослідникам, які, за її словами, зуміли переконати музей, показати справжню історію, відкрити справжні архіви й пов'язати ці артефакти з Україною, з українською Лаврою.

«Це процедура деколонізації, яку ми маємо проходити як країна, яка тривалий час перебувала під окупацією різних імперій», — зазначила вона.

Міністерка додала, що показ лаврських скарг у Лондоні виконує подвійне завдання. З одного боку, вони розповідають світові про Україну, а з іншого — перебувають тут у безпеці.

«Це наша історія і наша спадщина, якою ми маємо пишатися і яку має бачити увесь світ», — сказала Бережна.

Вона також висловила сподівання, що колись ці скарби повернуться в Україну. Але вже тепер, за її словами, перебування в одному з найбільших музеїв світу дає змогу говорити про українську історію та культуру далеко за межами країни.

За кожною з цих речей — століття, коли їхній зв'язок з Україною замовчували або приписували чужій історії. Те, що сім пам'яток нарешті названо своїми іменами у стінах одного з найвідоміших музеїв світу, — не лише музейна подія, а й тиха, але важлива зміна оптики: світ починає бачити українську спадщину як українську.