Дві львівські мозаїки 1964 року можуть стати пам'ятками спадщини

Ідеться про дві мозаїки, датовані 1964 роком: «Львівські будівельники» та «Не забудьте пом'янути…». Консультативна рада рекомендувала внести їх до переліку об'єктів культурної спадщини.

Панно розміщені на бічних фасадах будинків на вулиці В. Стефаника, 16 та вулиці Каліча Гора, 8. Разом вони утворюють цілісний художній комплекс у внутрішньому дворовому просторі: композиції двох стін перегукуються між собою, працюють як один ансамбль, а не як дві окремі роботи.

Автор і виконавець обох творів — Микола Кристопчук. Він створив їх як дипломну роботу у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва, а керівником був художник Роман Сельський.

Сюжет першої мозаїки — праця. «Львівські будівельники» зображають п'ятьох робітників, будівельні механізми та силуети львівських пам'яток: серед них Оперний театр, Порохова вежа і міська ратуша. Друге панно, «Не забудьте пом'янути…», відтворює образ Тараса Шевченка, трьох жінок в українських національних костюмах та цитату із «Заповіту».

Фахівці оцінюють обидва твори як характерний приклад монументально-декоративного мистецтва 1960-х років.

Такі мозаїки — не просто прикраса фасадів. Вони фіксують момент, коли українське монументальне мистецтво шукало власну мову: ще в межах радянської системи, але вже з увагою до національної традиції, до шевченківського слова, до львівської архітектури. Те, що обидві роботи виникли як студентський диплом, а не як державне замовлення, додає їм окремої цінності — це історія про те, як приватний творчий жест пережив епоху, що його породила.

Рекомендація Консультативної ради — це лише перший крок. Але він означає, що мозаїки Кристопчука нарешті виходять із категорії «просто стіни у дворі» і отримують шанс на збереження.