Дві львівські мозаїки Миколи Кристопчука хочуть зробити пам'ятками

На бічних фасадах двох львівських будинків — на вулиці Володимира Стефаника, 16 та на Каліча Горі, 8 — і досі сяють мозаїчні панно, які понад півстоліття тому виконав художник Микола Кристопчук. Департамент архітектури та містобудування Львівської ОВА повідомив, що ці дві роботи планують внести до переліку об'єктів культурної спадщини України.

Обидві мозаїки з'явилися у Львові 1964 року. Історія їхнього створення — окрема сторінка мистецького життя міста: це були дипломні роботи у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва, який нині відомий як Львівська національна академія мистецтв. Курував роботи відомий художник Роман Сельський, а випуск став останнім для кафедри монументалістів перед її закриттям.

Перше панно, "Львівські будівельники", присвячене праці та розвитку міста. У композиції постають п'ятеро робітників, конструктивні елементи й підйомні механізми, а поруч — упізнавані силуети львівських пам'яток: Оперного театру, Порохової вежі, Кафедрального собору, Вежі Корнякта та міської ратуші.

Друга мозаїка має назву "Не забудьте пом'янути…" і виразний культурно-символічний характер. У центрі її композиції — образ Тараса Шевченка, поряд — три жінки в українських національних костюмах, мистецькі атрибути та рядок із "Заповіту".

За кожною такою мозаїкою стоїть не лише авторський задум, а й ціла доба — час, коли монументальне мистецтво в Україні шукало власну мову, поєднуючи сучасну форму з національним змістом. Те, що ці роботи хочуть визнати спадщиною, — це спосіб зберегти не просто два панно, а й пам'ять про школу, яка їх породила.