У Миколаєві відкрили «Вільну сцену» — простір, де спадщина звучить у новому темпі

Колишній театральний буфет, який згодом перетворився на театральний салон, тепер має інше життя. Саме тут облаштували «Вільну сцену» — місце, де поряд із виставами звучатимуть лекції, дискусії, поетичні читання й камерні концерти.

Простір постав у межах проєкту «Вільна сцена — українська спадщина у новому темпі». Його реалізує громадська організація «Федерація аматорських миколаївських театрів» разом із Миколаївським академічним художнім драматичним театром. Авторка проєкту — голова організації Людмила Оспадова. Підтримку надали Save the Children in Ukraine, «Південна стратегія розвитку» та Міністерство закордонних справ Данії.

«Я від себе і від колективу театру дякую всім, що саме у День міста ми відкриваємо цей простір. Він трансформувався з колишнього буфету, потім у нас був театральний салон. А зараз, завдяки нашим донорам і грантодавцям, цей простір щосереди буде вільно доступним для наших містян», — сказав під час відкриття керівник театру Артем Свистун.

Отже, щосереди «Вільна сцена» відчинятиме двері для містян. У програмі — театральні й літературні події, творчі лабораторії, майстер-класи, дискусії, зустрічі та камерні концерти. Організатори задумують її не просто як нове приміщення театру, а як відкритий майданчик для творчості, розмови й сучасного прочитання української культурної спадщини.

Окремий напрям — зустрічі з діячами культури, мистецтва та громадського життя. Йтиметься про теми, важливі для Миколаєва та півдня України: ідентичність регіону, його історичну й культурну спадщину, роль української мови та зміни мовного середовища. Говоритимуть і про те, як повномасштабна війна впливає на розуміння мешканцями себе та свого краю. Організатори прагнуть, щоб тут про складні питання можна було говорити відкрито й з повагою до різного досвіду.

Наступні пів року «Вільна сцена» працюватиме як осередок культурних, освітніх і мистецьких заходів, присвячених українській спадщині, творчому діалогу та залученню громади. У місті, яке цього дня відзначало 237 років, поява такого простору — не просто подія в календарі, а спроба дати культурі власний дім, де минуле не застигає в експозиції, а стає живою розмовою.