Мінкульт створить реєстр українських культурних цінностей за кордоном

Культурна спадщина України розпорошена світом — часом через війни, часом через дипломатичні дарунки чи приватні колекції. Тепер цю мозаїку вперше спробують скласти в єдину карту. Міністерство культури провело установчу нараду, на якій вирішило створити повний і достовірний перелік українських культурних цінностей, що нині зберігаються за кордоном.

До роботи долучилися представники МЗС, МВС, Мін’юсту, Офісу генерального прокурора, СБУ, розвідок, Нацполіції, архівної служби, Українського інституту національної пам’яті, Національної академії наук та Світового конгресу українців. Такий широкий склад — не випадковість: ідеться про питання, що межують із національною безпекою та ідентичністю.

Очільниця Мінкульту Тетяна Бережна наголосила: це не просто база даних, а державний інструмент, який у перспективі допоможе системно працювати над поверненням скарбів. «Це критично важливе державне завдання для захисту нашої національної ідентичності та пам’яті. Ми маємо зібрати й систематизувати те, що вже напрацьовано державними органами, науковцями, архівами та музеями. Ця робота має стати фундаментом для подальших дій», — зазначила міністерка.

Перший заступник міністра Іван Вербицький представив орієнтовний план і методологію. Мінкульт пропонує створити міжвідомчу робочу групу, до якої увійдуть історики, мистецтвознавці, архівісти, юристи-міжнародники та музейники. Для кожного предмета планують збирати базові дані: назву, авторство, походження, нинішнє місце зберігання, історію переміщення та зображення. Окремо визначать систему категоризації — за типами цінностей, від ікон і рукописів до стародруків, творів мистецтва та археологічних предметів, а також критерії їхньої значущості.

«Ми говоримо про культурні цінності, які в різні історичні періоди тим чи іншим способом опинилися поза межами української території. Наше завдання — зібрати інформацію, верифікувати її, проаналізувати статус кожного предмета і на цій основі сформувати перелік та рекомендації щодо можливих шляхів повернення», — підкреслив Вербицький.

Перші напрацювання мають з’явитися до 1 жовтня 2026 року. Учасники наради погодилися, що важливо спиратися на вже наявні дослідження, архівні матеріали та музейні бази, а не починати з нуля. Мінкульт тепер опрацює пропозиції до плану та складу робочої групи, до якої запросять і зовнішніх експертів.

Цей крок — про визнання того, що культурна спадщина не закінчується на кордонах. І що повернення скарбів — це не лише юридична процедура, а відновлення цілісності національної пам’яті. Іноді для цього достатньо одного реєстру, який нарешті покаже: ми знаємо, де наше, і пам’ятаємо, як воно туди потрапило.