«МІФ» у Франківську: 85 фільмів, виставка Параджанова і тема «люби життя попри все»

П'ять днів вересня 2026 року українське кіно живе у режимі подорожі: 11 і 12 числа прем'єрний майданчик — Івано-Франківськ, звідки «МІФ» рушає далі, до Львова та Києва. Місто, де фестиваль народився, знову стало його першою сценою, і саме тут глядачі побачили програму, зібрану з-поміж 983 заявок з усього світу. Відбіркова комісія залишила в офіційному переліку 85 фільмів із 42 країн.

Засновник і директор кінопремії Родіон Волков каже, що навантаження на журі цьогоріч особливе: «Дуже велику роботу проробили відбіркові комісії, і для журі це буде навантаження, адже поки фестиваль триває у Франківську, вони повинні визначити 20 переможців. У Львів і Київ поїдуть тільки роботи переможців». Наскрізна тема цьогорічного «МІФу» — люби життя попри все. У центрі уваги — війна, побут цивільних на прифронтових територіях, соціальна справедливість і протидія російській пропаганді.

Покази у Франківську були безкоштовними — про це нагадує голова Івано-Франківського осередку Національної спілки кінематографістів України Ольга Терешкун: «Це — фільми, номіновані на Оскар, фільми з високими нагородами на світових кінопреміях. Їх презентують в Івано-Франківську безкоштовно. Вхід всюди вільний». Стрічки йшли у палаці Потоцьких, мистецькому просторі «Ваґабундо», Карпатському національному університеті, кінотеатрі «Люм'єр» та у виставковій залі обласної організації Національної спілки художників України. Організовує фестиваль громадська організація «Фундація «М.І.Ф.» разом із Національною спілкою кінематографістів України, її івано-франківським та львівським осередками і Національною спілкою художників України.

12 вересня до кінопрограми долучилася виставка «Світ Сергія Параджанова». Її привезла Олена Оганесян — директорка Київського музею імені Сергія Параджанова та голова вірменського товариства культурних зв'язків «АОКС-Україна». «Це — 98 пересувна виставка, присвячена Сергію Параджанову. Вона побувала у Харкові, Дніпрі, Запоріжжі та Верховині. Для експозиції ми добирали речі, які розкривають Параджанова як особистість, митця та показують витоки його творчості. Представлено тут приблизно 100 артефактів», — розповідає вона. Серед експонатів — фотографії, шаржі, ювелірні вироби, картини, скульптури, атрибути з фільмів режисера та роботи його сина. Окремої уваги варті речі з історією: справжня скатертина зі зйомок, засвідчена кадром із фільму, а у вітрині — ікона «Борис і Гліб», до якої Параджанов зробив рамку ще в ув'язненні й надіслав дружині на Різдво.

Міжнародна програма у Франківську не обійшлася без документального кіно про сучасність. Показали короткометражку «Вага душі» британської режисерки й продюсерки українського походження Марії Спрінгіс — про буденність військових 2 стрілецького батальйону 72 окремої механізованої бригади. Стрічку приїхав презентувати її оператор і головний герой Єгор Кожемякін: «Я зараз — ветеран, а на той момент був військовослужбовцем, що можна і побачити у стрічці. В мене давно назрівала ідея зробити цей фільм, але, виконуючи безпосередньо бойові завдання, якось сил не вистачало, було морально важко, не вистачало психологічних стимулів, щоб це все довести. І просто в якийсь момент на відрізку мого життя з'являється ця людина, режисерка, вона — родом з Дніпра. Цей фільм завдяки їй уже 10 місяців показують міжнародній аудиторії».

Глядацький відгук теж став частиною фестивальної розмови. Лариса Шевченко, яка переїхала до Івано-Франківська з Дніпра на початку повномасштабної війни, каже, що любить кіно, особливо короткий метр про нашу дійсність: «Я переглянула стрічку "Мишоловка". Це — надзвичайно достойний фільм. Він відображає реальне життя, актор грає дуже гарно, а також у стрічці звучить чудова музика. Фільм важкий для сприйняття, але водночас він дарує надію. Дуже приємно здивувалася, подивившись фільм "Вага душі", адже у залі сидів головний герої цієї стрічки».

Після Франківська «МІФ» продовжить тур: 13 і 14 вересня його прийматиме Львів, а 15 вересня фестиваль планують завершити у Будинку кіно в Києві. Так кінопремія перетворюється на маршрут — із західного міста, де все починалося, до столиці, де звучатимуть імена переможців.