У Бобринці створять цифровий пантеон пам'яті загиблих захисників

Інформаційний кіоск — це термінал із сенсорним екраном, призначений для вільного доступу до довідкової інформації. У ньому поєднають біографії, спогади та фотографії загиблих військових, а також відеоролики й аудіозаписи розповідей рідних про них. Проєкт дістав назву «Цифровий пантеон Бобринця. Інтерактивна платформа пам'яті захисників України».

Як розповіла директорка музею Руслана Ісакова, платформа має зробити матеріали пам'яті доступними для відвідувачів, дослідників і родин військових, поєднавши класичний музейний простір із сучасними цифровими технологіями. Нині працівники збирають і систематизують інформацію про загиблих, а також займаються закупівлею та виготовленням обладнання.

«Подвиг кожного захисника та захисниці — це не просто цифра у статистиці. Це особиста історія, родинна пам'ять та частина літопису нашої громади, яка має бути збережена для майбутніх поколінь», — наголошує Ісакова.

Ідею вдалося втілити завдяки грантовій програмі SAVE від Українського музею в Нью-Йорку у партнерстві з Асоціацією українських музеїв. Заявку подали до 1 червня, а вже в липні надійшов лист про проходження відбору. Програму фінансують американські фонди, зацікавлені у збереженні культурної спадщини України. Музей отримав 2300 доларів США у гривневому еквіваленті — ці кошти підуть на закупівлю техніки та розробку програмного забезпечення.

«Навантаження на бюджети надзвичайно велике. Наша громада не є винятком. У нас багато ідей, але через маленький колектив трохи складно в цих питаннях. У нашому закладі 2,5 штатної одиниці: 0,5 — це техпрацівник, а науковою роботою займаємося ми удвох із екскурсоводом. Проте ми вирішили спробувати», — розповідає директорка.

За її словами, цифровізація сьогодні активна як ніколи, особливо серед молоді, яка здебільшого користується гаджетами. Тож у музеї вирішили об'єднати в одному проєкті матеріали, які збирають для обласної паперової книги «Слава у вічності». Не всі світлини та тексти можуть увійти до друкованого видання, тому й постала ідея інтерактивного кіоску з розширеною інформацією.

«Зараз цифровізація активна як ніколи, особливо серед молоді, яка здебільшого користується гаджетами. Ми вирішили поєднати в цьому проєкті матеріали, які збираємо для обласної паперової книги «Слава у вічності». Не всі матеріали та фотографії можуть увійти до друкованого видання, тому ми вирішили створити інтерактивний кіоск із розширеною інформацією», — каже Ісакова.

Вартість подібного обладнання стартує від 150–170 тисяч гривень. Музей співпрацює з підприємством, яке погодилося в межах наявного бюджету виготовити інтерактивний кіоск і допомогти з програмним забезпеченням. Партнером виступає й громадська організація «Сильна громада», а експертну підтримку надає київська «Асоціація українських музеїв».

Наразі зібрано інформацію про 80 жителів громади, які загинули на війні. Рідні підтримали ідею з кіоском.

«Коли спілкуюся з ними, навіть, коли телефонуємо тим, у кого близькі загинули в 2014 році, то розумію, що це дуже делікатна робота. Я довго налаштовувалася, адже це травматичний досвід і не хотілося його знову ворушити. Але коли почала зв'язуватися з ними, виявилося, що людям надзвичайно приємно, що ми пам'ятаємо, робимо цю роботу, фіксуємо та зберігаємо її», — ділиться директорка.

Обладнання в музеї планують встановити до кінця вересня. Скільки триватиме наповнення кіоску, Ісакова поки сказати не може.

За кожною цифрою тут стоїть людина, її родина й пам'ять, яку громада хоче зберегти — не в архівній шафі, а в живому доступі для наступних поколінь.