«Театр там, де ми»: у Херсоні в межах «Мельпомени Таврії» провели «Фестивальний Кавунник»

У прифронтовому Херсоні в межах 28-го Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» відбувся «Фестивальний Кавунник». Його задумали як продовження традиційних капусників, додавши до них інтерактиви, конкурси та спілкування з глядачами. Організатори не приховують: попри безпекову ситуацію, вони прагнуть зберегти театральні традиції міста й дати херсонцям можливість хоч на якийсь час відволіктися від реалій війни.

Для херсонки Олени Сердюк театр — щоденна потреба, тож «Фестивальний Кавунник» вона не пропустила. «Це моє місце сили, тому що наш херсонський театр — він найкращий. Вони настільки щирі, наші актори. Немає театру, подібного до нашого. У мене не було компанії, я прийшла сама, бо не можу пропустити такий захід. Це найкраще, що може бути в нашому воєнному Херсоні», — говорить глядачка.

Віктор Братан від початку повномасштабного вторгнення вперше завітав на театральний фестиваль. «У мене таке кредо, що треба жити за будь-яких умов. Хочеться бачити, як наш театр тримає цей прапор стійкості, тому що «Мельпомена» вона була, є і буде за будь-яких умов. Звичайно, що колись актори виїжджали, але сьогодні вони мають можливість зіграти для херсонської публіки. Це дуже значима подія, я просто не мав права не прийти», — каже чоловік.

Віра Білоус прийшла на «Кавунник» із сином-актором інклюзивного театру. Для неї сам факт проведення «Мельпомени Таврії» у Херсоні промовляє про те, що місто продовжує жити. «Це сигналізує про те, що Херсон прагне жити і продовжує життя. В тому числі і культурне життя. Це одна з небагатьох культурних подій, які ще залишилися у Херсоні. Мій син — учасник інклюзивного театру, і ми декілька разів навіть брали участь у неформальній програмі «Мельпомени». А це вперше в цьому році, бо не мали можливості збиратися на репетицію через безпекову ситуацію. Дуже любимо цей театр і дуже цінуємо цей фестиваль. Ми брали участь колись у фестивальній ході у костюмах — і це велике щастя, велика радість для всього міста», — розповідає Віра Білоус.

У ролі богині Мельпомени цьогоріч уперше виступила акторка театру Куліша Ольга Крилова. У команді фестивалю вона з 2016 року, але відкривати його як сама Мельпомена їй довелося вперше. «Цьогоріч я вперше відкриваю Мельпомену Таврії в ролі самої Мельпомени. Зустрічала гостей, вручала після вистави статуетки і організаційні ролі були такі. Я бажаю, щоб у наступному році у нас було дуже потужне відкриття, і щоб ми змогли зустрічати гостей з багатьох країн і театрів», — каже акторка.

Режисерка «Фестивального Кавунника» Ірина Корольова працює в оргкомітеті фестивалю від року його заснування — 1999-го. За 28 років вона ставила гала-концерти, капусники, вечори знайомств, карнавальну ходу та інші події. «Ми відійшли від традиційного театрального капусника, який раніше робили, але намагалися цей кавунник зробити брендом Херсона. І наситити його якимись цікавинками, інтерактивами із залом, конкурсами для того, щоб наші глядачі відчули театральну суть дійства. Хотілося, щоб херсонці разом із «Мельпоменою», із нашим фестивалем хоча б трохи посміхнулися. Вийшли із свого звичайного життя до життя, яке створює театр, до посмішок, до гарного настрою, до гарних емоцій», — говорить Ірина Корольова.

Цьогоріч фестиваль проходить під гаслом «Театр там, де ми». Попри війну та постійні обстріли, театральне життя у Херсоні не зупиняється, а колеги з інших міст долучаються до херсонців на відстані. «Фестиваль йде під девізом «Театр там, де ми», тому що ми навчилися грати вистави у різних просторах, і сьогодні використовуємо їх також у Херсоні. Це різні локації, де відбуватимуться театральні події, наприклад у Миколаєві. Головне, що ми не відкривали завчасно реєстрацію, бо в нашій ситуації дуже складно планувати завтрашній день. Але ми запросили друзів, вони відгукнулися і це найголовніше. «Мельпомена» крокує Україною, не дивлячись на ситуацію, в якій сьогодні вся країна знаходиться. Потерпає не тільки Херсон, ми на передньому краї, а й Західна і Центральна Україна, але ми тримаємося, і мистецтво, культура надають нам сили це робити», — розповів президент фестивалю «Мельпомена Таврії», директор херсонського театру ім. М. Куліша Олександр Книга.

Театр у прифронтовому місті — це не лише про вистави. Це спосіб утримати звичний плин життя там, де його щодня намагаються зламати. «Фестивальний Кавунник» і вся «Мельпомена Таврії» показують, що культура в Херсоні тримається не на обставинах, а на людях, які відмовляються відступати.