«Миколаїв — місто героїв»: у драматичному театрі відкрили виставку Леоніда Ященка

Полотна різних років зібралися в одному просторі — і тримає їх купи не хронологія, а любов автора до рідного міста. Його архітектура постає не в документальній точності, а в особливому баченні: знайомі куточки ніби приховують щось за фасадом.

Ідея експозиції виникла просто: коли задумали виставку до Дня Миколаєва, одразу згадали про Леоніда Ященка. «Його чудові роботи якнайкраще передають дух нашого міста», — зазначила співорганізаторка виставки, керівниця благодійного фонду «Індиго» Ольга Криницька, вітаючи присутніх.

Шлях до живопису в митця був не прямий. За освітою він інженер: 1976 року закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут. Ще під час навчання ходив на заняття в ізостудію Будинку офіцерів флоту. Після МКІ працював у відділі художнього конструювання ВО «Екватор», спілкувався з дизайнерами, а згодом пройшов курси підвищення кваліфікації в Харківському художньо-промисловому інституті. Малювати любив змалку, і мама підтримувала це захоплення.

Далі був дизайн: у 1985–1987 роках Леонід Ященко очолював бюро нової техніки і роботизації заводу «Кристал». У 1980–1990-х працював художником-проєктантом в обласному художньому комбінаті — проєктував інтер'єри та малі архітектурні форми, виконував розписи, вітражі, різьблення по дереву.

Олійний живопис прийшов у його життя вже у зрілому віці, приблизно у 2005–2006 роках. Перша персональна виставка відбулася 2007 року. Відтоді митець провів 29 персональних виставок і взяв участь у восьми всеукраїнських. Його роботи зберігаються у приватних колекціях у різних країнах світу.

Миколаїв і його атмосфера стали однією з провідних тем творчості художника. 2017 року Леоніда Ященка нагородили званням «Городянин року» у спеціальній номінації «Я люблю рідне місто». А в червні 2026 року за визначний внесок у культуру регіону він отримав почесну відзнаку Миколаївської обласної ради «За заслуги перед Миколаївщиною» ІІІ ступеня.

Своє ставлення до міської архітектури митець пояснює дитинством. «Старі будинки Миколаєва в дитинстві мені здавалися казковими, сповненими таємничості. Таке бачення архітектури міста не покинуло мене і в зрілому віці. Тому мій живопис далекий від фотографічності. У своїх картинах намагаюся передати відчуття загадковості, магічності знайомих усім миколаївцям куточків міста», — сказав Леонід Ященко.

Про самобутній стиль художника, його потяг до творчого пошуку та вміння бачити в знайомих пейзажах щось особливе говорили друзі й колеги, які вітали його з відкриттям. Директор театру Артем Свистун подарував митцю чашку з таврійським розписом ручної роботи. Музичним дарунком для художника та гостей стали виступи акторів театру — вони додали відкриттю теплої атмосфери.

Виставка — це нагода побачити місто не таким, яким його фіксують довідники чи листівки, а таким, яким воно живе в уяві людини, що любить його все життя. І, можливо, саме тому ці полотна варто розглядати повільно: за знайомими фасадами тут завжди є ще один шар — той, що його митець називає магічністю.