У Тернополі показали 60 робіт Альбіна Скоробогача — митець відзначає 75-ліття

Четверта персональна виставка Альбіна Скоробогача відкрилася в Тернопільській артгалереї. Приводом стало 75-ліття митця, а сама експозиція охопила 60 творів, написаних за чотири десятиліття.

Сам художник не схильний триматися одного жанру. «Є художники, які творять в одному жанрі, а я не можу в одному жанрі. У мене є портрет, натюрморт. Який настрій в мене є, то й малюю. Їду в автобусі, побачив якийсь пейзаж — з пам'яті зроблю. Переважно тут зібрані пейзажі, бо я дуже люблю природу. Коли я пас корів, дивився як падає дощ, як він закінчується, як сонце з'являється, то і малюю», — каже Альбін Скоробогач.

Шлях у мистецтво він почав у 1960-х, закінчивши Бучацьку художню школу. Згодом працював художником на «Будіндустрії». Саме тоді, за його словами, й зародилася мрія про власну виставку. «Коли працював в Тернополі, то сюди приходив дивитись на картини і завжди мріяв зробити свою виставку. І це вже четверта моя персональна виставка», — розповідає митець.

На виставці представлено приблизно половину творчого доробку автора. Чимало робіт він свого часу подарував друзям і знайомим. Нині художник продовжує працювати в рідному селі Босири.

Підтримати його прийшов двоюрідний брат Євген Пуцентело. «Я архітектор і я дуже тонко відчуваю його творчість. Він дуже наполегливий, настільки активний в своїй роботі. Ці картини досить молоді, тут старих картин немає, за винятком деяких. Він дуже тонко передає матеріали: залізо, скло, папір, тканину. Мені подобається його картина "Зелені яблука на зеленій скатертині". Я завжди йому казав: "Чому ти на зеленому фоні зелене малюєш?", а він відповідав: "Бо я так хочу! Хочу побачити їх на зеленому фоні», — розповів Євген Пуцентело.

За сухими рядами цифр — сорок років роботи, десятки подарованих картин, мрія, що чекала свого часу. Виставка до ювілею стає не так підсумком, як способом показати: погляд на дощ, на сонце, на зелене яблуко на зеленій скатертині й досі залишається для митця приводом узяти пензель.