У Тернополі показали 60 робіт Альбіна Скоробогача — до 75-річчя митця

У Тернопільській артгалереї відкрилася четверта персональна виставка Альбіна Скоробогача, приурочена до 75-річчя художника.
У Тернопільській артгалереї відкрилася четверта персональна виставка Альбіна Скоробогача, приурочена до 75-річчя художника. Експозиція зібрала 60 творів, які митець створював протягом сорока років.
Сам автор каже, що ніколи не тримався одного жанру. «Є художники, які творять в одному жанрі, а я не можу в одному жанрі. У мене є портрет, натюрморт. Який настрій в мене є, то й малюю. Їду в автобусі, побачив якийсь пейзаж — з пам'яті зроблю. Переважно тут зібрані пейзажі, бо я дуже люблю природу. Коли я пас корів, дивився як падає дощ, як він закінчується, як сонце з'являється, то і малюю», — розповідає Альбін Скоробогач.
Шлях до пензля почався ще в 1960-х: художник закінчив Бучацьку художню школу, а згодом працював художником на «Будіндустрії». Саме в ті роки виникла мрія про власну виставку в Тернополі. «Коли працював в Тернополі, то сюди приходив дивитись на картини і завжди мріяв зробити свою виставку. І це вже четверта моя персональна виставка», — каже митець.
За словами Альбіна Скоробогача, у залі представлено близько половини його творчого доробку — чимало картин він дарував друзям і знайомим. Нині художник і далі працює у рідному селі Босири.
Серед відвідувачів виставки — двоюрідний брат художника Євген Пуцентело. «Я архітектор і я дуже тонко відчуваю його творчість. Він дуже наполегливий, настільки активний в своїй роботі. Ці картини досить молоді, тут старих картин немає, за винятком деяких. Він дуже тонко передає матеріали: залізо, скло, папір, тканину. Мені подобається його картина "Зелені яблука на зеленій скатертині". Я завжди йому казав: "Чому ти на зеленому фоні зелене малюєш?", а він відповідав: "Бо я так хочу! Хочу побачити їх на зеленому фоні», — поділився Євген Пуцентело.
Виставка — нагода побачити не окремий жанр, а радше спосіб дивитися на світ: уважно, з пам'яті, з любов'ю до природи й до самої матерії речей. І водночас — нагода почути історію людини, яка чотири десятиліття лишається вірною власному бажанню малювати так, як хочеться.
Читайте також
Ще в розділі «Мистецтво»
- «Херсон, який неможливо вкрасти»: у Києві показують картини Єгора Толкунова
- Зухвале пограбування музею Ренуара: викрадено картини на €9 млн
- Фотофестиваль у Кропивницькому: місто очима митців
- Ракетний удар по Київщині: кількість жертв зросла до 11, організатору виставки обирають запобіжний захід
- «Сталь перемоги»: у Києві показали 70 картин із технікою ЗСУ





