«Херсон, який неможливо вкрасти»: у Києві показують картини Єгора Толкунова
У столиці відкрили виставку робіт художника Єгора Толкунова, чиї полотна постраждали від російського пограбування музеїв. Це історія про пам'ять, яку не можна вилучити з національної свідомості.
У Києві стартувала виставка картин Єгора Толкунова під промовистою назвою «Херсон, який неможливо вкрасти». Це не просто експозиція — це жест спротиву, що повертає голос митцю, чиї роботи опинилися в епіцентрі культурної війни, яку веде Росія.
Значна частина представлених творів зберігалася у Херсонському художньому музеї імені Олексія Шовкуненка. Восени 2022 року, під час незаконного вивезення музейної колекції, ці полотна були викрадені російськими загарбниками. Виставка ж стає тим простором, де вкрадене повертається у публічний обіг — бодай у вигляді репродукцій та архівних матеріалів.
Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський наголосив, що цінність проєкту — у збереженні пам'яті, яку Росія намагається стерти разом із музейними колекціями. «Кожне збережене ім'я митця, кожна робота, яку ми продовжуємо бачити та досліджувати, — це наш спосіб не дозволити окупантам переписати нашу історію», — зауважив він.
Єгор Толкунов народився 18 липня 1943 року в селі Петрівка Генічеського району на Херсонщині. Шлях у мистецтво розпочав із навчання у Республіканському художньому училищі в Кишиневі, яке закінчив 1969-го. Згодом опановував реставраційну справу в майстернях імені І. Грабаря у Москві та працював художником-реставратором у Бердянському художньому музеї. Від 1971 року його життя було пов'язане з Херсонськими художньо-виробничими майстернями, а з 1974-го він став членом Національної спілки художників України.
Творчий діапазон Толкунова вражає широтою: від картин у «суворому» стилі радянської доби та реалістичних образів до конструктивних експериментів і живописної абстракції. Особливе місце у його доробку посідали тематичні полотна та портрети. Він досліджував внутрішній світ людини, переплетіння минулого, сучасного й майбутнього. В останні роки живопис митця став вільнішим за пластикою мазка та сміливішим у кольорових поєднаннях.
Історія двох ідентифікованих робіт — «Автопортрета» 1987 року та «Ливарного цеху» 1980-го — особливо промовиста. У березні 2026-го співробітники Херсонського художнього музею впізнали їх на фотографії Центрального музею Тавриди в окупованому Криму. Обидва полотна були серед незаконно вивезених експонатів. А вже у квітні того ж року очільнику цього кримського музею заочно оголосили підозру у викраденні майже 11 тисяч творів із Херсона — йому інкримінують воєнний злочин, скоєний групою осіб за попередньою змовою.
Виставка «Херсон, який неможливо вкрасти» нагадує: разом із музейними експонатами неможливо забрати пам'ять про українських митців, їхню творчість та історію українського Півдня. Кожна робота Толкунова — це ще один доказ того, що культура сильніша за будь-яку спробу її привласнити чи знищити.
