Гжегож Браун: нові звинувачення за прапори України та ЄС

У Варшаві окружна прокуратура висунула офіційні звинувачення відомому польському політику Гжегожу Брауну. Справа охоплює чотири епізоди, які сталися минулого року, і кожен із них так чи інакше пов'язаний із публічними жестами, що викликали широкий резонанс.

Перший епізод стосується 30 квітня, коли в Бялій Підлясці з міської ратуші зник український прапор. Слідство встановило, що діяв політик не сам, а разом зі своїм помічником, якому доручив зняти стяг. Цю подію кваліфікували як крадіжку за обтяжувальних обставин, а вартість прапора оцінили в 20 злотих.

Другий інцидент датований 6 травня. У тодішній штаб-квартирі Міністерства промисловості в Катовіце Браун узяв прапор Європейського Союзу, розтоптав його та спалив. Це також потрапило під статтю про крадіжку за обтяжувальних обставин; збитки оцінили в 388 злотих.

Третє звинувачення пов'язане з виставкою, присвяченою ЛГБТ+ спільноті, яка проходила в Сеймі в червні минулого року. Експозиція мала назву «Jest nas więcej! Sprowokuj z nami równość» і складалася з десяти стендів. Політик знищив виставкове майно, завдавши збитків на 3690 злотих.

Останній епізод стосується заяви, яку Браун зробив під час телевізійних дебатів у межах передвиборчої президентської кампанії 28 квітня. Тоді він назвав символ соціальної кампанії «Żonkile» (нарциси) «знаком ганьби та залежності». Прокуратура вважає, що ці слова могли бути наклепом на Музей історії польських євреїв POLIN та організації, які долучилися до вшанування пам'яті про повстання у Варшавському гетто.

Сам політик не визнав себе винним за жодним із пунктів і відмовився давати пояснення. Крім того, прокуратура веде окреме розслідування щодо подій у лікарні в Олесниці, де Брауну можуть висунути ще шість звинувачень — від незаконного позбавлення волі лікарки до порушення її недоторканності.

Ця справа — не лише про окремі вчинки, а й про те, як політичний жест може стати предметом правової оцінки. Кожен епізод має символічне навантаження, і тепер слово — за судом.