Галина Яблонська: сім десятиліть на сцені Франка

Вона вийшла на сцену восьмирічною — і не залишила її, доки вистачало сил. Галина Яблонська, народна артистка України, акторка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, померла на 99-му році життя після тяжкої хвороби. Про це повідомив театрознавець, заслужений діяч мистецтв України Василь Неволов.

Народилася майбутня акторка 2 січня 1928 року в Умані на Черкащині. Дебют стався у 1936-му на сцені Вінницького державного театру: юна виконавиця зіграла Топсі у виставі «Хатина дядька Тома». Далі були театри Могилева-Подільського, Вінниці та Дніпра, а у 1951 році Яблонська приєдналася до трупи театру імені Івана Франка в Києві. Там вона працювала понад сім десятиліть.

Її вчителем був Амвросій Бучма — актор і режисер, чия школа сформувала не одне покоління українських митців. Серед робіт Яблонської, які найчастіше згадують, — Софія у «Безталанній», Маруся у «Марусі Богуславці», Катря у «Не судилось», Галя в «Назарі Стодолі», Ліда у «Платоні Кречеті» та леді Макдуф у «Макбеті». Її обличчя знали й глядачі кіно: акторка знімалася у стрічках «Веселка», «Безталанна», «Не судилось» і «Поступися місцем».

Поза сценою Яблонська вела активну громадську та культурну діяльність. Вона заснувала Героїчний театр «Пам'ять» і очолювала міжнародний проєкт-конкурс «Тарас Шевченко єднає народи». Напередодні 95-річчя акторки, у 2023 році, в театрі Франка її офіційно називали найстаршою акторкою колективу.

Така біографія — це не просто перелік ролей. Це свідчення про те, як довго може тривати відданість одній справі й одному театру, і про те, скільки пам'яті про минуле століття зберігає голос людини, яка пройшла його від дитячого дебюту до поважного віку на сцені.