Галина Яблонська: 98 років на сцені й поза нею

Вона грала хлопчика у шестирічному віці, а через дев'ять десятиліть її ім'я все ще стояло на афішах. Галина Яблонська померла після важкої хвороби на 99-му році життя. Про це повідомила її колега, акторка й громадська діячка Лариса Недін.

«Сумну новину хочу Вам повідомити театральна родино: сьогодні відлетіла у Вирій душа Великої Артистки і Патріотки, народної артистки України, повної кавалерки Орденів Княгині Ольги, Лауреатки премії імені Марії Заньковецької, премії «Бронек» та мистецької премії «Київ» імені Амвросія Бучми, Почесної Голови міжнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи», франківки з семидесятирічним творчим стажем, не самотньої «Самотньої леді» – Галини Гілярівни Яблонської! Після важкої хвороби на 99-тому році перестало битись її зболіле серце...», — написала Недін.

Яблонська народилася 2 січня 1928 року в Умані в акторській родині: мати була акторкою, вітчим — актором і режисером. На сцену вперше вийшла шестирічною, зігравши епізодичного хлопчика, а у вісім років отримала роль Топсі у виставі «Хатина дяді Тома» Вінницького державного театру.

До театру Франка вона прийшла 1951 року, маючи за плечима сцени Проскурова, Кам'янця-Подільського, Могилева-Подільського, Вінниці та Дніпра. Її першим режисером у Франка був Амвросій Бучма, у якого вона вчилася; сучасниками — Гнат Юра, Наталія Ужвій, Нонна Копержинська.

За десятиліття роботи в театрі Яблонська зіграла десятки ролей: Галя у «Назарі Стодолі», Регіна у «Перехресних стежках», Настя в «Украденому щасті», Леді Макдуф у «Макбеті», Ольга Франко у «Таїні буття». Знаковою стала головна роль Олесі Богданівни у «Самотній леді» — сотий показ відбувся у лютому 2020 року. У 2022-му акторка розповідала, що її ім'я трималося на афішах 71-й сезон поспіль. На сцену вона виходила до глибокої старості й припинила грати лише в останні роки життя.

Поза сценою Яблонська заснувала й очолила Міжнародну лігу «Матері і сестри — молоді України», а 2007 року з її ініціативи постало Героїчний театр «Пам'ять». Вона працювала як майстер художнього слова, виступала із сольними програмами, вела роботу на радіо й телебаченні.

Звання заслуженої артистки УРСР їй присвоїли 1960 року, народної — 1982-го. Вона була повною кавалеркою ордена княгині Ольги. Ім'я Яблонської внесли до Національного реєстру рекордів України за найтриваліший період виступу на театральній сцені.

«Вдячність Вам за все наша доземна... і велика тривала довга пам'ять! Світла, як Ви, і вічна, як той спадок, який Ви нам залишили!» — додала Недін.

Театр у її виконанні був не професією, а способом тривати: від дитячого епізоду до «Самотньої леді», від Бучмових репетицій до сцени, на яку вона виходила майже до останку. Така тяглість — рідкісна не лише для української сцени, і саме вона лишається найточнішою мірою її спадку.