Литва може прибрати Ломоносова зі шкільної програми заради Шевченка

Литовський уряд ініціював перегляд загальноосвітніх програм, затверджених у 2022 році. Очільник уряду Міндаугас Сінкявічюс пропонує прибрати з них твори Михайла Ломоносова, чия спадщина, на його думку, пов'язана з прославлянням імперських воєн Росії. Натомість у програму мають увійти твори Тараса Шевченка, щоб литовська молодь глибше осягнула українську самобутність і літературу, яка її формувала.

Питання про шкільний літературний канон постало не вперше. Ще під час ухвалення програм 2022 року лунала критика: до переліку рекомендованої літератури потрапило більше російських авторів, ніж у попередніх редакціях, а українських класиків там не було взагалі. Тоді ж експерти та педагоги закликали додати до програм твори Шевченка, однак міністерство відповідало, що вивчення російських авторів не є обов'язковим, і вчителі можуть самостійно обирати літературу з інших країн.

Ініціатива Сінкявічюса — частина ширшого перегляду культурної політики в регіоні. Нещодавно латвійський Сейм ухвалив поправки, які забороняють імпорт окремих товарів з Росії та Білорусі, зокрема книжок і періодики. А ще 2023 року у Вільнюсі перейменували музей імені Пушкіна. Таким чином, питання про те, чиї твори вивчатимуть у школах, стає частиною ширшого процесу переосмислення культурної спадщини.

Запровадження Шевченка в литовську шкільну програму — крок, що має не лише освітнє, а й символічне значення. Це спроба показати, що література може бути інструментом порозуміння між народами, а не збереження імперських наративів. Чи підтримає міністерство цю пропозицію, стане зрозуміло після офіційного розгляду, однак сама постановка питання свідчить про зміну пріоритетів у балтійській освіті.