Сергій Жадан отримав премію Vilenica у Словенії

У словенській печері Віленіца письменник і військовий Сергій Жадан прийняв міжнародну літературну нагороду за визначні здобутки у прозі та есеїстиці. Церемонія відбулася в межах 41-го літературного фестивалю.
Цьогорічний фестиваль Vilenica, що тривав у Словенії з 1 до 5 вересня під гаслом «Хоробрий новий світ», увінчався важливою для української культури подією: Сергій Жадан став лауреатом однойменної міжнародної премії. Нагороду, яку вручають авторам із Центральної та Східної Європи, письменник отримав просто в печері Віленіца — локації, що дала назву і фестивалю, і відзнаці.
Українське посольство у Словенії назвало це визнання важливим міжнародним сигналом для сучасної української літератури, яка сьогодні звучить особливо потужно. У дипломатичному відомстві наголосили: творчість Жадана — це передусім розмова про людину, пам'ять, свободу та ідентичність, про досвід покоління, що опинилося у вирі історичних випробувань.
Під час церемонії письменник виголосив промову з промовистою назвою «Чому література не робить світ кращим?». У ній він розмірковував про межі впливу слова на суспільство та про відповідальність культури. Жадан зауважив, що ми звикли вірити у здатність літератури змінювати реальність — описувати її, пояснювати, робити досконалішою. Людина, яка щиро відчуває Рільке, міркує він, навряд чи свідомо примножуватиме чужий біль. Однак історія спростовує цю логіку: поезія Рільке не зупинила ані Першої, ані Другої світової війни. Її виявилося замало, аби минуле століття не перетворилося на суцільне взаємне винищення. І наше століття, за словами автора, великі генії також не надто вберегли.
Окремо Жадан зупинився на українському досвіді: уже тринадцятий рік українські письменники фіксують і осмислюють російсько-українську війну. Він також порушив болюче питання про те, чому, скажімо, Достоєвський не стає моральним запобіжником для власних читачів. Відповідь, на його думку, криється в тому, що гуманістичної традиції в імперському контексті не існує — натомість є традиція імперії, яка звикла нехтувати будь-якими етичними нормами. Літературу варто нарешті сприймати як частину суспільної моралі, переконаний письменник, інакше зло лишатиметься неназваним і непокараним, а ми лише живитимемо його.
Окрім Жадана, гостями фестивалю стали понад десять авторів з різних країн, зокрема Тоне Шкрянец, Енн Коттен, Наталія Мілованович та Наталка Сущинська. Програма охоплювала літературні читання, дискусії та презентації, а події розгорталися одразу в кількох місцях — від Любляни до Трієста й австрійської Каринтії.
Ця відзнака — ще одне свідчення того, що українське слово сьогодні звучить на найважливіших культурних майданчиках Європи, несучи в собі досвід, який неможливо зігнорувати.
Читайте також
Ще в розділі «Література»
- Міністр культури Литви на місці удару по «Ранку»: «Боляче дивитися»
- У Черкасах упродовж двох днів триватиме книжковий фестиваль «Змістовно»
- 35 нових пісень на слова Франка: як "Франко єднає" оновлює музичну Франкіану
- Книжка про українську культуру часів війни — у лонг-листі британської премії
- «Мистецтво бути»: у Києві відбудеться IV форум «Освіта ДивоСвіту»






