Понад 16 мільярдів на культуру в бюджеті-2027: Княжицький сумнівається у виконанні

Про це в ефірі Радіо Культура говорив народний депутат, голова підкомітету з питань культурної політики Микола Княжицький. Його погляд на перспективи виконання бюджету він сам назвав «дещо песимістичним» — і пояснив це станом української економіки.

Значна частина надходжень формується з податків, які сплачують українці, а також із допомоги західних партнерів і міжнародних організацій. «Коли українці втрачають роботу, вони не платять податки. Коли підприємства зачиняються, вони не платять податки. І тому економічна ситуація в нас набагато складніша, ніж в минулому році», — сказав депутат.

Друга проблема — сам принцип розподілу грошей. Для цього свого часу створили незалежні інституції: Український культурний фонд, Держкіно та Інститут книги, а кошти розподіляли незалежні експерти. «Натомість в цих інституцій кошти забрали, залишили тільки на існування. Дублюючи їхню роботу зробили "Тисячовесну", де зовсім інший принцип розподілу коштів», — заявив Княжицький.

За його словами, на фінансування УКФ у проєкті передбачено 425,3 мільйона гривень — лише на 3,5% більше, ніж торік. Водночас видатки на «Тисячовесну» зросли без попередньої оцінки результатів її першого етапу: на ініціативу заклали 5,4 мільярда гривень. «Ми мали би побачити авторів, назви фільмів, їхні сценарії, їхні ідеї. Було оприлюднено лише коротний список. Чому ми це не можемо побачити? Чому це приховано? І як ми можемо витрачати кошти на наступну "Тисячовесну", якщо ми ще не підбили підсумки хоча би першого етапу цієї? Хотілося би зрозуміти KPI, як то кажуть, ефективність першого внеску, а потім продовжувати наступну», — зауважує він.

Окремо постає питання пріоритетів під час повномасштабної війни. Ідеться про збереження культурної спадщини, підтримку національних бібліотек та інституцій, що працюють із національними меншинами, зокрема Кримського дому. Депутат згадав Національну бібліотеку України імені В. І. Вернадського та Львівську національну наукову бібліотеку України імені В. Стефаника — важливі наукові й архівні установи, на які, за його словами, коштів майже не виділяють. А також Книжкову палату, стан якої нині поганий через проблему з трубами.

Про книжкову сферу мова зайшла окремо. Держава, переконаний Княжицький, має підтримувати книгарні та збільшувати фінансування закупівлі книжок для бібліотек — особливо з огляду на російські атаки на українську видавничу інфраструктуру. «Найкраще було би допомогти тим видавництвам, які постраждали. Такої цілеспрямованої адресної допомоги я теж не бачу. Ті кошти, які там закладені, це загалом мінімальні кошти, ми будемо це обговорювати на комітеті», — заявив він.

Якщо грошей бракуватиме, скорочення, за словами депутата, торкнуться не лише культури, а й інших сфер. Та культура «як правило» потрапляє під них однією з перших.

Водночас бюджетний процес лише розпочався. Документ уряд передав за два дні до розмови, а представлення бюджету на засіданні профільного комітету та діалог із Міністерством культури мають відбутися наступного понеділка. Загалом документ проходить три етапи голосування, а між читаннями депутати можуть вносити правки — тож зафіксовані нині суми не остаточні.

Цифри в бюджеті — це завжди мова про цінності, лише записані в таблицях. І те, скільки держава готова вкласти в книгарні, бібліотеки, архіви та незалежні інституції, зрештою скаже про неї більше, ніж будь-які декларації.