В Одесі протокол за мову: в.о. мера Ковалю винесли попередження

Сесія Одеської міської ради, яка мала стати майданчиком для розмови про мораторій на російськомовний культурний продукт, обернулася іншою історією. Слово на пленарному засіданні 8 липня отримав батько загиблого військовослужбовця. Він говорив російською, а українського перекладу його виступу учасники не почули.

Оскільки засідання вів в.о. міського голови Ігор Коваль, протокол про порушення склали саме на нього. Посадовець отримав попередження за недотримання вимог мовного законодавства. Про це повідомила представниця Уповноваженого із захисту державної мови Анна Неруш.

«Ця ситуація — не про мову "патріотизму", а про свідоме або несвідоме нехтування міською радою вимогами Закону, яке і призводить до різного роду маніпуляцій», — зазначила вона.

Контекст цього епізоду важливий не менше за сам факт. Того самого дня міськрада мала розглянути запровадження в Одесі мораторію на публічне використання російськомовного культурного продукту. За словами Неруш, це питання досі залишається невирішеним.

Одеський випадок — не поодинокий. Раніше порушення зафіксували під час засідання Буджацької селищної ради на Одещині. Сесія загалом проходила українською, проте окремі запитання й коментарі учасники виголошували російською. Наслідком стали шість протоколів: на селищного голову, двох посадовців ради та трьох депутатів.

Порушення виявила та сама представниця Уповноваженого під час моніторингу засідань місцевих рад області. Посадовці й депутати у поясненнях посилалися на багатонаціональність громади та особливості мовного середовища регіону. Неруш натомість наголосила: це не є підставою для використання російської мови під час роботи органу місцевого самоврядування.

Мовні історії в Одесі виникають не вперше й поза стінами ради. Під час перевірки театру «Маски» представники Уповноваженої із захисту державної мови склали чотири протоколи про адміністративні правопорушення — через обслуговування відвідувачів російською, продаж книжок російською, російськомовний контент у соцмережах і три вивіски недержавною мовою. Траплялися такі епізоди й в освіті: під час онлайн-уроку викладач без попередження почав пояснювати матеріал не лише англійською, а й російською. Згодом з’ясувалося, що рішення ухвалили через дитину з Росії, яка не розуміє української, хоч у групі навчалися семеро україномовних дітей. Мати учениці наголосила, що українська є державною мовою освітнього процесу, а дублювання матеріалу російською без згоди батьків є неприйнятним.

За кожним із цих протоколів стоїть не абстрактна норма, а конкретна ситуація спілкування — у залі ради, в театрі, в класі. І саме тому питання мораторію, яке того дня так і не вирішили, звучить не як процедурна дрібниця, а як спроба домовитися про межі спільного простору.