Роман про Чернігів часів облоги здобув американську премію миру імені Дейтона

Є книги, які народжуються з бажання розповісти — а є ті, що з'являються з потреби не дати зникнути. «Соняшникові хлопчики» Сема Вахмана належать до других: це дебютний роман, опублікований 2025 року, у якому війна входить у життя дванадцятирічного хлопця не як новина з екрана, а як обрив на півслові.

Артем із Чернігова живе звичайним підлітковим життям, у якому вже проросло перше почуття до найкращого друга. Це почуття обриває повномасштабне російське вторгнення. Разом із матір'ю та молодшим братом Юрієм хлопець тікає з оточеного міста до діда в село Васюківка — назва, що перегукується з романом Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» і ніби тримає за руку читача, який виріс на тій книжці. Та коли внаслідок бойових дій гинуть мати й дід, брати вирушають у ризиковану подорож на захід України — назустріч батькові, який повертається зі США.

У відгуках на роман окремо відзначають дві речі: зображення ЛГБТК+ людей в Україні та облогу Чернігова 2022 року. Поєднання цих двох площин — інтимної та історичної — і робить книжку такою, що її помітили.

Помітили не лише читачі. 2026 року Американська бібліотечна асоціація внесла «Соняшникових хлопчиків» до списку визначних книг премії RUSA, а сам роман став фіналістом Lambda Literary Award 2026 року в категорії гей-прози. Книга вже має естонський переклад.

Вахман народився в Кембриджі в родині українського походження, навчався в Cambridge Rindge and Latin School та Університеті Брандейса. Після навчання викладав англійську молодшим школярам у центральній Україні, а згодом працював із сім'ями біженців у Європі та США. До дебюту публікував коротку прозу й кінокритику; наступний його роман очікують 2028 року.

Літературну премію миру імені Дейтона заснували 2006 року. Нею відзначають письменників, чиї твори «використовують силу написаного слова для сприяння миру, соціальній справедливості та глобальному взаєморозумінню». Нагороду присуджують за художні та нехудожні книжки для дорослих, опубліковані протягом останнього року, — ті, що допомагають читачам краще зрозуміти інші народи, культури, релігії та політичні погляди.

Цього року в нехудожній категорії нагороду отримала книга Кевіна Сака «Мати Емануель: два століття расових конфліктів, опору та прощення в одній церкві Чарльстона» (Mother Emanuel: Two Centuries of Race, Resistance, and Forgiveness in One Charleston Church) — історія церкви в Південній Кароліні, що охоплює добу рабства, Рух за громадянські права та вбивства, скоєні озброєним нападником 2015 року.

Поруч із церквою Чарльстона, яка пам'ятає два століття американської історії, стоїть Чернігів, який пам'ятає двадцять два дні облоги. Різні масштаби, різна мова — але спільне переконання, що розказана історія не дає зникнути ні людям, ні містам.