«ЛНАМ: Розархівація»: у Львові показали 80 років історії Академії мистецтв

Експозиція «ЛНАМ: Розархівація» зібрала те, що зазвичай лежить у теках і запасниках: дипломні роботи, твори з музейних фондів, архівні документи, фотографії та інтерв'ю. Часовий обрій — від 1946 до 2026 року, тобто вісімдесят літ, за які Львівська національна академія мистецтв стала не лише школою, а й одним із авторів міського середовища.

Серед матеріалів, які можна побачити, — історія оформлення кафе «Під Левом», дипломний проєкт пам'ятника Данилові Галицькому, який створила Теодозія Бриж, паркова скульптура Ярослава Мотики «Лілея». До експозиції увійшли також вироби зі скла, кераміки та текстилю. Це той рідкий випадок, коли виставка говорить не лише про мистецтво, а й про ремесло в найширшому сенсі — про те, як задум стає предметом у міському просторі.

Експонати для проєкту надали українські та іноземні архівні й музейні установи, зокрема з Австрії та Польщі. Така географія пошуку підказує: спадщина львівської школи не вміщається в межах одного міста й однієї інституції, її доводиться збирати по крихтах, з різних джерел.

Під час відкриття ректор академії Василь Косів наголосив, що виставка є початком для переосмислення історії закладу. До заходу долучилася й заступниця голови депутатської комісії з питань історико-культурної спадщини та туризму Львівської обласної ради Соломія Риботицька, яка відзначила важливість збереження культурної спадщини в умовах війни.

Виставкова частина — лише складник задуму. Проєкт передбачає публічні події, підсумкове видання та створення вебплатформи, тож розмова про спадщину має вийти за межі залів і тривати далі.

Оглянути експозицію у приміщенні на вулиці Стефаника, 11 можна до 22 жовтня. Але, здається, ідеться про більше, ніж виставку на кілька тижнів: «розархівація» — це спосіб нарешті назвати поіменно тих, хто творив цю школу, і побачити в їхніх роботах не лише минуле, а й питання, на які ще належить відповісти.