«Карбід» Андрія Любки заговорив німецькою: роман уже має десять перекладів
Берлінське видавництво Transit Buchverlag випустило німецький переклад роману Андрія Любки «Карбід». Твір, що розповідає про вигадане містечко Ведмедів, тепер доступний читачам десятьма мовами.
Андрій Любка анонсував вихід німецькомовної версії свого роману «Карбід». Книжку опублікувало берлінське видавництво Transit Buchverlag, а переклад здійснили Марія Вайзенбок та Йоганнес Квек.
«Карбід» побачив світ у 2015 році й одразу став однією з найпомітніших робіт автора. Дія роману відбувається впродовж короткого й тривожного літа у вигаданому містечку Ведмедів, де місцеві ентузіасти вирішують звести Фонтан Єдності з Європою.
Сам Любка описує твір із властивою йому іронією: «У цій книжці є сливовиця, рибалки, гробар, сімнадцять розділів, спокуслива й хтива жінка, кілька вбивць, корумпований мер, геніальна ідея, Тиса і безнадія». Водночас автор застерігає читачів від зайвих очікувань, зазначаючи, що в романі «немає шенгенських віз, відповідей на всі запитання, кулінарних рецептів і порад, як розбагатіти».
Окрім німецької, «Карбід» уже перекладено англійською, грецькою, словенською, литовською, хорватською, польською, македонською, словацькою та сербською мовами. Письменник також повідомив, що у 2027 році роман вийде іспанською та угорською. Німецьке видання підтримав Український інститут книги в межах програми Translate Ukraine, а придбати новинку можна на сайті видавництва за 26 євро.
Андрій Любка — письменник, перекладач та есеїст, автор книжок «Малий український роман», «Саудаде», «Твій погляд, Чіо-Чіо-сан», «Вечір у Стамбулі» та інших. Він є членом комітету Шевченківської премії та PEN Ukraine. Його щоденник «Війна з тильного боку», що закарбував досвід волонтерських виїздів і панораму життя українців під час повномасштабної війни, також переклали в Німеччині та США, а сам твір відзначили премією імені Йозефа Конрада — однією з найвагоміших польсько-українських літературних нагород.
У січні письменник мобілізувався до лав ЗСУ. Поява німецького перекладу «Карбіду» — ще один крок до того, щоб українська література звучала для світу не лише крізь призму війни, а й у всій своїй іронічній і живій повноті.
Читайте також
Ще в розділі «Література»
- Бойківська автентичність як туристичний магніт: як гранти оживлюють громаду
- Польські письменники домагаються 10% роялті з кожної книжки
- Управління культури отримало критику: будинок культури в Гоголевому потребує коштів
- «Тисячовесна»: проєкти зі зв’язками з РФ відсіювали на старті
- Війна з нами назавжди: Соколова та Кебуладзе про ідентичність і перемогу







