Пересопниця: село, де народилася українська першокнига, тримається за історію
У селі, яке подарувало Україні безцінну рукописну пам’ятку, нині живе лише близько сотні людей. Та попри занепад, Пересопниця продовжує берегти дух минулого.
За 24 кілометри від Рівного, серед мальовничих ландшафтів Рівненщини, розташувалося село, яке знає кожен свідомий українець. Це Пересопниця — місце, де 29 серпня 1561 року було завершено написання Пересопницького Євангелія, унікальної рукописної пам’ятки, що її називають українською першокнигою. Цьогоріч цій безцінній реліквії виповнюється 465 років.
Однак за величчю історичної спадщини ховається сумна реальність. Пересопниця поволі згасає: тут залишилося лише близько ста мешканців. Фельдшерсько-акушерський пункт зачинився — медик, який опікувався селом, із початком повномасштабної війни пішов на фронт. Молодь дедалі частіше шукає кращої долі в містах, а чимало будинків стоять порожніми.
Місцеві мешканці з гіркотою, але без зайвого пафосу описують ситуацію: «Село гарне, село дружне, але вже вимираюче». Лише кілька автобусів на день курсують до обласного центру, що робить щоденні поїздки на роботу до Рівного практично неможливими. Тож людям доводиться шукати заробітків за межами села, інколи навіть за кордоном. Одна з жінок зізнається, що їздить працювати за кордон, аби утримувати двох дітей.
Попри всі труднощі, у Пересопниці ще теплиться життя. Тут працює магазин, а місцеві родини, які залишилися, тримаються одне одного. «Ми всі сусіди дружні, ми допомагаємо», — кажуть жителі. Старожили згадують часи, коли село вирувало від дитячих голосів, а у кожному обійсті тримали худобу. Нині інколи немає навіть із ким поговорити — так мало людей зосталося на вулицях.
Селяни не полишають землеробства: вирощують картоплю, моркву, буряки, кукурудзу, ягоди та виноград. Щоправда, цьогорічна посуха далася взнаки — урожай малини значно нижчий, а відтак і заробітки від заготівельників скромніші.
Однак саме історія тримає Пересопницю на мапі України. Культурно-археологічний центр «Пересопниця», відкритий 29 серпня 2011 року до 450-річчя першокниги, зберігає факсимільні копії Євангелія. Ще одне факсимільне видання музей отримав 25 квітня 2026 року. Оригінал же, написаний на пергаменті та важить понад 9 кілограмів, зберігається у Києві. Саме на цій книзі складають присягу президенти України.
Навколо села розкинулися чотири городища, зокрема відоме Білівське. Ці пам’ятки та музей приваблюють сюди екскурсії з усієї країни. Та поки історія притягує гостей, саме село поволі зникає. Порожніх домівок стає дедалі більше, а старше покоління, що залишилося, береже місце, яке стало колискою української писемності. Пересопниця — це не просто село, а символ, який попри все продовжує жити.
