Фортеці України: як живуть Хотин, Кам'янець і Луцьк після обвалів та реставрацій

Українські фортеці — це не просто каміння та мури, а живі свідки століть, які сьогодні переживають нову епоху. Хотин, Кам'янець-Подільський і Луцьк — три найвідоміші оборонні комплекси країни — нині пропонують туристам різні формати знайомства з історією: від інтерактивних експозицій до лицарських веж і підземних галерей.

У Хотині, що на Чернівеччині, після квітневого обвалу частини зовнішнього муру та серпневого падіння чотирьох зубців готують проєкт відновлення. Аварійну ділянку закрили, а Міністерство культури виділило близько 3 мільйонів гривень на протиаварійні та проєктні роботи. Історичні фотографії свідчать: характерна мокра пляма на мурі почала формуватися ще наприкінці XIX століття. Заповідник, який охоплює споруди XIII–XVIII століть, продовжує приймати відвідувачів щодня з 9:00 до 18:00, дорослий квиток коштує 140 гривень, дитячий — 70. Підземелля фортеці використовують як укриття, а в музейній частині працюють інтерактивні стенди.

Слабке місце Хотина — транспортна доступність: громадський транспорт ходить нерегулярно, тож власне авто залишається найзручнішим варіантом. Натомість Кам'янець-Подільський, який 2025 року прийняв понад 210 тисяч відвідувачів, пропонує цілісний маршрут: Старий замок, каньйон річки Смотрич, Руська брама та Старе місто складаються в південну прогулянку. Вхід до Старого замку коштує 150 гривень, для школярів, студентів і пенсіонерів — 80. Директорка музею-заповідника Олександра Свиридюк втілює амбіцію перетворити фортецю на живий креативний простір: тут проводять концерти просто неба, ранкову йогу, музейні сніданки, а також діє pet-friendly політика — з собаками можна вільно гуляти подвір'ям. Водночас у внутрішньому дворі працює стрільба з лука (шість пострілів за 100 гривень), хоча контроль за безпекою міг би бути суворішим.

Луцький замок Любарта — найкомпактніший із трійки, але від того не менш цікавий. Тут збереглися В'їзна, Стирова та Владича вежі, бойові галереї, а також археологічний розкоп церкви Іоана Богослова — залишків найдавнішого християнського храму міста. За 100 гривень дорослий квиток відкриває доступ до всіх експозицій, включно з Музеєм книги та виставкою про лицарські ордени Європи. Окремо можна піднятися на В'їзну вежу з оглядовим майданчиком — торік цією опцією скористалися майже 15 тисяч людей. Підземелля Окольного замку після реставрації перетворили на музейний простір площею понад 700 квадратних метрів, який одночасно слугує укриттям.

До 600-річчя Луцького з'їзду монархів, яке відзначатимуть 2029 року, Верховна Рада рекомендувала передбачити фінансування реставрації замку. Найближчі роки покажуть, чи стане підготовка до ювілею реальними роботами над пам'яткою. Кожна з цих фортець — окрема історія, і кожна нині шукає баланс між збереженням автентичності та сучасними туристичними запитам.