Литва обмежила видавцям доступ до держфінансування

У Литві цьогоріч змінили правила гри для тих, хто шукає державної підтримки на культурні проєкти. Відтепер одна організація може подати на фінансування не більше п'яти заявок. Рішення ухвалила Литовська рада з питань культури, пояснивши його скороченням бюджету на культуру та бажанням зменшити навантаження на експертів, які оцінюють проєкти.

Нові обмеження діють для всіх напрямів, а не лише для літератури. За підрахунками ради, ліміт торкнеться приблизно 4% організацій, натомість загальна кількість поданих проєктів має скоротитися майже на 12%. Торік на літературні проєкти подали 458 заявок, з яких профінансували 162. Цьогоріч заявок було 353, а позитивну оцінку отримали 115. Бюджет літературного напряму також зменшився: з 1,12 мільйона євро у 2025 році до близько 929 тисяч цьогоріч.

У раді зазначають: обмеження має зменшити витрати на експертне оцінювання та вирівняти умови для менших організацій. Аналіз показав, що інколи один заявник подавав десятки проєктів — зокрема, одна організація на літературний конкурс надіслала 43 заявки, і третина з них не набрала навіть мінімального бала. Тож у LKT вважають, що ліміт зробить конкуренцію справедливішою.

Однак видавці з такою логікою не погоджуються. Виконавча директорка Литовської асоціації видавців Лаура Текоре каже, що тепер перший етап відбору фактично перекладають на самі видавництва, тож частина сильних проєктів може не дістатися експертів. Під загрозою — поезія, есеїстика, дебютні книжки, художні переклади, зокрема з малих мов, а також складна дитяча та гуманітарна література. За її словами, видавці частіше обиратимуть комерційно безпечніші проєкти, а однаковий ліміт для всіх — і для невеликого видавництва, і для компанії з десятками назв на рік — виглядає непропорційно.

Головний редактор видавництва Спілки письменників Литви Саулюс Репечка називає нові правила ударом по національній літературі. Раніше його видавництво могло подавати близько 30 заявок і отримувати підтримку для приблизно 20 проєктів. Тепер доводиться обирати лише п'ять із понад десятка запланованих. Уже відкладено дебютний роман молодої авторки та другий том щоденників литовського письменника Дональдаса Кайокаса. Щоб компенсувати втрати, видавництво планує більше уваги приділити популярним і комерційно вигіднішим перекладним книжкам.

Подібну думку висловлює і керівниця видавництв «Lapas» і «Vaga» Ула Амбрасайте. Вона розуміє, що рада має скорочувати адміністративні витрати, але вважає несправедливим прирівнювати організації з різним досвідом. Амбрасайте пропонує натомість розглянути стратегічне фінансування видавництв або враховувати їхній профіль. Її видавництво також змушене обирати, які книжки залишити серед п'яти заявок. Замість 10–15 потенційно підтриманих видань наступного року воно зможе розраховувати щонайбільше на п'ять. Окремо вона звертає увагу на те, що сучасна литовська література, класика, переклади та літературні фестивалі конкурують в одному напрямі — і за таких умов видавець може віддати перевагу популярнішому перекладному роману, а не литовському авторові.

У Литовській раді з питань культури натомість наголошують: обмеження не позбавляє шансів менші організації, а пропозиції лімітувати заявки надходили від самих представників культурної сфери під час консультацій щодо умов фінансування на 2027 рік. Тож дискусія про те, де межа між ефективністю та різноманіттям, у литовському книговиданні лише починається.