Мозаїка проти утеплення: Боярська громада обирає між теплом і мистецтвом

Спокуса зробити школу теплішою зіткнулася з питанням, яке рідко обговорюють під час ремонтів: а що відбувається з мистецтвом, яке десятиліттями жило на фасаді? У Боярці навколо ліцею «Престиж» розгорілася дискусія, де технічні рішення зустрілися з культурною спадщиною.

У липні міська рада оголосила конкурс на новий дизайн фасаду ліцею, плануючи під час утеплення демонтувати мозаїку. Натомість мешканцям запропонували обрати варіант оздоблення. Завершилося голосування наприкінці серпня: найбільше голосів отримав варіант, де на фасаді копіюють зображення оригінальної мозаїки.

У міськраді пояснили, що кошти на термомодернізацію мають чітке цільове призначення — підвищення енергоефективності. Тож зовнішній вигляд планують зберегти через повне копіювання мозаїки у вигляді малюнка. Однак таке рішення викликало нову хвилю обговорень у соцмережах.

Управління культури, молоді та спорту Боярської міської ради заявило, що підтримує необхідність тепломодернізації, але наголосило: інфраструктурні проєкти не мають знищувати культурну спадщину. Мозаїка «Мереживо звуків», створена у 1985 році українським художником Василем Химочком, не містить радянської символіки й не підпадає під закон про декомунізацію. Вона має безперечну художню цінність.

В управлінні вважають неприпустимим замінювати оригінальну смальту намальованою копією. Тож закликали переглянути проєкт фасадних робіт на частині будівлі, де розміщена мозаїка, та врахувати запит громади на збереження оригіналу. Також запропонували створити робочу групу з архітекторами, реставраторами та інженерами, щоб знайти технічне рішення, яке дозволить утеплити будівлю, не втрачаючи панно.

Питання залишається відкритим: чи можливо поєднати енергоефективність і збереження мистецтва? Відповідь, схоже, залежатиме від того, чи почують одна одну комунальники, художники та місцеві мешканці. Бо мозаїка — це не просто оздоблення стіни, це пам'ять, вплетена в міський простір.