Війна Meta з інсайдерами перетворилася на абсурд: як 1600 працівників бунтували проти стеження
Менеджмент Meta понад півтора року намагався спинити витоки інформації, але отримав ще більше зливів — включно з аудіозаписом зустрічі, де погрожували викривачам. Історія обернулася корпоративним театром, де шпигунський софт сам опинився у відкритому доступі.
Усе почалося на початку 2025 року. Марк Цукерберг на загальних зборах поскаржився, що «все, що він каже, миттєво зливається в мережу». Про цю фразу, звісно, теж дізналися з витоку. Служба безпеки відреагувала меморандумом із погрозами звільнення і показово вигнала близько 20 співробітників. Технічний директор Ендрю Босворт тоді запевняв, що компанія навчилася ефективно вираховувати «щурів» і контроль над внутрішньою кухнею відновлено.
Однак у квітні 2025 року ситуація вийшла з-під контролю. Керівництво вирішило не чекати нових витоків і встановило на робочі ноутбуки американських розробників програму для моніторингу. Софт фіксував кожне натискання клавіш, робив скріншоти екрана — і не передбачав можливості відмовитися. Працівники обурилися: понад 1600 осіб підписали внутрішню петицію проти стеження. Компанія спочатку виправдовувалася, але 22 червня програму довелося поставити на паузу. Внутрішній аудит безпеки показав, що зібрані з ноутбуків дані лежали у відкритому доступі в приблизно 45 000 внутрішніх таблиць баз даних.
Менеджмент Meta не лише звинуватив розробників у розвалі корпоративної культури, а й вирішив закрутити гайки ще сильніше. На одній із закритих зустрічей Босворт заявив: «Хотілося б засудити цих людей». Аудіозапис цієї зустрічі з погрозами на адресу інсайдерів за кілька днів успішно злили в пресу.
Через 18 місяців жорсткої боротьби з витоками та впровадження шпигунського софту зливи інформації тільки посилилися — внутрішні мітинги почали публікувати цілими серіями. Сам Босворт на червневій зустрічі визнав, що моральний дух у команді, напевно, один із найгірших за всі 20 років його роботи в компанії.
Дослідник Гергей Орос, який вивчав корпоративну культуру Meta, зазначав, що компанія впевнено нищить сама себе. Чому такі історії найчастіше з’являються саме про Meta — питання відкрите. Але цей кейс показує: коли менеджмент намагається закрити інформаційні діри силою, він ризикує отримати ще більше дірок — і в безпеці, і в довірі.
