Київ готується до зими: 37 мільярдів на стійкість і плани для мешканців

Минула зима для Катерини Чепури, яка мешкає в хрущовці на лівому березі Києва, стала випробуванням: у дитячій кімнаті температура падала до мінус двох, із рота йшла пара. Жінка ставила в кімнаті намет, де спала з доньками, гріла воду на газу та користувалася глиняною пічкою з вугіллям. Після таких експериментів довелося виводити плісняву зі стін і викидати зіпсований одяг та книги.

Її будинок опалює Дарницька ТЕЦ — найменша з трьох київських теплоелектроцентралей. У лютому 2026 року після російського удару вона зупинилася, але й до того тепло надходило лише номінально: дев'ять днів поспіль будинок лишався без тепла й світла, поки актив не розшукав головного інженера ЖЕКу. Тепер Катерина зі страхом думає про наступну зиму: порада мера виїхати з міста їй не підходить — оренда приватного будинку не по кишені, та й повертатися, можливо, буде нікуди.

Щоб цього не повторилося, Київ розробив План стійкості — масштабніший, ніж усі попередні проєкти за сім років разом узяті, каже директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Спочатку вартість оцінювали в 67 мільярдів гривень, але згодом скоротили до 37 мільярдів. Із них 31 мільярд — проєкти загальнодержавного значення, які фінансують порівну держава й місто, ще 6 мільярдів — власні ініціативи столиці. Київ уже вклав 10 мільярдів із бюджету та кредитів ЄБРР і Ощадбанку, решту коштів планує залучити додатково. «Наше завдання — забезпечити фінансування для безперебійної роботи. Платежі можуть бути розтерміновані в часі, але фінансування будемо виділяти», — запевняє заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

Головна проблема — не брак газу чи води, а електрика. Система теплопостачання залежить від неї на кожному етапі: без струму не працюють насосні станції, котли й водозабори. За словами Харченка, 60 відсотків торішніх втрат тепла сталися саме через знеструмлення. Тож місто будує резервне живлення для критичної інфраструктури та захист для енергооб'єктів. Для водопостачання зводять дизельні електростанції, для тепла — когенераційні установки в бетонних саркофагах, які виробляють і електрику, і тепло. До кінця року обіцяють захистити 42 об'єкти, зокрема від ударних безпілотників. «Це може бути як дев'ятиповерховий будинок з бетону, який витримує пряме влучання “Шахедів”», — пояснює голова Державного агентства відновлення Сергій Сухомлин.

Усі три київські ТЕЦ, за словами Пантелеєва, були фактично зруйновані, але їх відновили «на морально-вольових ресурсах». Місто планує повернути генерацію тепла до початку сезону: котли відновити не так складно, як електрогенерацію. Дарницьку ТЕЦ лагодить власник — «Євро-Реконструкція», і в КМДА запевняють, що вона встигне. Водночас будують резервну децентралізовану систему опалення, щоб у разі нових атак перепідключити абонентів. Але повністю зарезервувати всіх не встигнуть: для ТЕЦ потрібно 2,1 ГВт потужностей, а встигнуть звести лише 1,56 ГВт. Харченко прогнозує, що до холодів без альтернативи лишаться 2–2,5 тисячі будинків — менше, ніж торік, але все одно багато. Особливо ризикують мешканці окремих «острівців» на Теремках та інших масивів.

Попри всі зусилля, ідеальної підготовки не буде: заважають бюрократія, брак коштів і час. Однак місто намагається зробити все можливе, аби кияни не повторювали досвід Катерини Чепури. І, можливо, найкраща порада для мешканців — не покладатися лише на комунальників, а заздалегідь продумати власні плани на випадок тривалих відключень.