Британська Рада вкладе £2 млн у спільний культурний фонд з Україною
У Лондоні домовилися про стартовий внесок у новий фонд, який працюватиме в межах сторічного партнерства двох країн. Гроші підуть безпосередньо українським культурним організаціям.
Культура рідко виглядає як інфраструктура, але саме нею вона й стає, коли по ній б'ють. Відтак домовленість, укладена в Лондоні між Міністерством культури України та британським Департаментом культури, медіа та спорту (DCMS), читається не як протокольна зустріч, а як спосіб утримати тяглість.
Ідеться про новий фонд у межах сторічного партнерства України та Великої Британії. Британська Рада виділить 2 мільйони фунтів стерлінгів — розтягнуті на три роки. Це стартовий внесок. Фонд підтримуватиме українські культурні організації напряму, без довгих передавальних ланок.
На 2027–2030 роки фінансування планують спрямувати на кілька речей одразу: розширення спільних українсько-британських ініціатив, нові можливості для організацій і фахівців, а також зміцнення зв'язків між культурними інституціями обох країн.
Для діалогу створили комісію — постійний майданчик, де узгоджуватимуть спільні проєкти й за потреби їх спільно фінансуватимуть. Механізм роботи фонду розроблятимуть саме її члени: Міністерство культури України, DCMS та Український інститут.
Співпраця охоплює музеї, галереї, театри, музичні майданчики — через обмін досвідом і копродукції. Окремо йтиметься про роботу Британської Ради з Українським інститутом, про зв'язки в кіно й телебаченні та про регулярну присутність української культури у Великій Британії, а британської — в Україні.
Найчутливіший напрям — спадщина. Тут і професійні обміни для фахівців, і протидія незаконному вивезенню культурних цінностей, і збереження культурної ідентичності. Масштаб потреби видно з цифр Міністерства культури: станом на кінець серпня 2026 року в Україні пошкоджено або зруйновано 2 138 об'єктів культурної спадщини та 2 640 закладів культури. Повністю знищено 47 об'єктів спадщини, серед закладів культури безповоротно втрачено 569.
На тлі таких втрат два мільйони фунтів — не порятунок і не відбудова. Але це сигнал іншого ґатунку: партнерство вимірюють не заявами, а рядками у бюджеті, розписаними на роки вперед. Культура тут постає не прикрасою до політики, а її продовженням — і, можливо, найдовшою з форм пам'яті.
