Бюджет-2027: скільки держава готова вкласти в культуру і медіа

Цифри, оприлюднені на сайті Верховної Ради, поки що залишаються лише проєктом: документ має пройти перше читання в парламенті, а отже, до нього ще можуть вносити зміни. Проте вже зараз видно, як держава уявляє собі пріоритети в царині культури.

Найбільшу статтю видатків становить ініціатива «Тисячовесна» — на неї пропонують спрямувати 5,4 мільярда гривень. Це на 1,4 мільярда, тобто на 35%, більше, ніж цьогоріч.

Друга за вагою позиція — підтримка, функціонування та розвиток Суспільного мовлення: близько 3,05 мільярда гривень. Ще 1,62 мільярда передбачили на виявлення, реагування та протидію дезінформації, маніпулятивній інформації та деструктивній пропаганді.

Державний комітет телебачення і радіомовлення України у проєкті оцінили в 4,8 мільярда гривень.

Окремими рядками йде те, що прийнято називати живою культурою. На підтримку театрів, художніх колективів, концертних та циркових організацій заклали 2,39 мільярда гривень, на функціонування музеїв, бібліотек та культурно-просвітницьких центрів — 1,56 мільярда. Збереження історико-культурних заповідників потребує 980,5 мільйона гривень, а відновлення, збереження та увічнення національної пам'яті — 68,8 мільйона.

Український інститут книги отримає 667,6 мільйона гривень. З них 190 мільйонів — на програму «єКнига», 100 мільйонів — на поповнення бібліотечних фондів, а 272,3 мільйона — на компенсацію витрат на оренду приміщень для книгарень.

Кіно в цих розрахунках представлене скромніше: Державне агентство України з питань кіно має отримати 432,7 мільйона гривень. З цієї суми 38,7 мільйона підуть на керівництво та управління у сфері кінематографії, 394 мільйони — на державну підтримку галузі, зокрема 334,3 мільйона — на створення та розповсюдження національних фільмів.

Український культурний фонд пропонують профінансувати на 425,3 мільйона гривень, що на 14,5 мільйона більше, ніж цьогоріч. На реалізацію культурних проєктів із цієї суми призначено 343,1 мільйона.

Окремий сюжет, який супроводжує бюджетні обговорення, — доля медіа, що постраждали від російських атак. Комітет Верховної Ради з питань свободи слова має звернутися до Кабінету Міністрів із закликом передбачити в державному бюджеті кошти на їхнє відновлення.

За кожною з цих цифр — не абстрактний «культурний простір», а конкретні інституції, програми й люди, які від них залежать. І хоча остаточні суми ще належить затвердити, сам розподіл пріоритетів уже промовляє досить виразно: держава сьогодні схильна вкладати в механізми підтримки та захисту інформаційного поля більше, ніж у безпосереднє творення культури. Питання лише в тому, чи встоять ці пропорції під час парламентських правок.