«Тисячовесна»: у Мінкульті не бачать підстав для перегляду результатів

У Міністерстві культури України станом на 20 серпня немає жодного офіційного звернення чи заяви про конфлікт інтересів у межах програми «Тисячовесна». Про це під час брифінгу повідомила віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна.

Вона наголосила: мета програми — щоб оцінки давали професіонали, які роками працюють із кошторисами, сценаріями, копродукцією та співфінансуванням. Водночас, за її словами, коло таких фахівців в Україні обмежене, тож експерти й апліканти часто перетинаються. Саме тому команда розробила систему запобігання конфліктам інтересів.

Перед жеребкуванням організатори зібрали заяви від усіх, хто повідомив про потенційний конфлікт, і такі люди не могли бути обрані на другому етапі. Якщо експерти виявляли додаткові обставини вже під час роботи — наприклад, згадували про знайомого режисера серед заявників — вони заявляли про це окремо й не брали участі в оцінюванні відповідного проєкту. На пітчингу ті, хто мав конфлікт інтересів, не голосували за проєкт, а дехто й виходив під час обговорення.

Голова Державного агентства України з питань кіно Андрій Осіпов зазначив, що не вистачало опції, яка дозволяла б експертам чи заявникам подати заяву про потенційний конфлікт інтересів або упереджене ставлення когось із колег. «Конфлікт інтересів може бути як у плюс, так і в мінус», — пояснив він. Цю можливість планують додати на наступному етапі «Тисячовесни».

Директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Ганна Красноступ нагадала: постановою передбачено, що якщо після оприлюднення переможців виявлено конфлікт інтересів, комісія має проголосувати на окремому засіданні. Наразі ж інформації про такі випадки після голосування немає.

Шефредакторка «Детектора медіа» Наталія Лигачова, спираючись на досвід участі в Наглядовій раді конкурсу «Честь професії», зауважила: до членів журі можуть виникати підозри щодо заниження оцінок потенційним конкурентам. Протилежною небезпекою вона назвала те, що публічність усіх оцінок може відлякати експертів — мовляв, вони боятимуться псувати стосунки через свої бали. Також можливий тиск на окремих членів журі. Вона порадила команді більше акцентувати в комунікації на доброчесності експертів.

Голова Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти Ольга Россошанська запевнила, що всі ці ризики розглядалися: «Але ми дійсно сподіваємось на доброчесність експертів».

Тетяна Бережна додала, що зауваження від культурної спільноти аналізуватимуть. Вона нагадала: перелік експертів затверджував Кабмін, людей перевіряли правоохоронні органи та різні міністерства. «Буде цікаво обирати експертів на наступний рік. Можливо, ми вдамось до більш ширшого обговорення», — сказала міністерка.

Серед інших питань — чи не отримали переможці вже гранти від Українського культурного фонду. Ганна Красноступ запевнила, що проєкти перевіряли на предмет подвійного фінансування. Андрій Осіпов закликав повідомляти про будь-які сумнівні факти офіційно: «Якщо ви вважаєте, що якийсь проєкт неправомірно визнаний переможцем, якщо є ґрунтовні сумніви, — напишіть нам листа. Допис у фейсбуці не допоможе. Лист, надісланий у Міністерство культури, буде розглянуто. Але наразі підстав для перегляду немає». За його словами, по одному з випадків триває службове розслідування, про результати якого розкажуть наступного тижня.

Щодо оприлюднення протоколів голосування Осіпов зауважив, що фінальні засідання експертів зазвичай закриті — так роблять на світових фестивалях, щоб запобігти тиску та переслідуванням. «Протоколи ми не можемо опублікувати у повному вигляді. Це не передбачено законом. Але вони можуть стати підставою для перевірки всіх обставин», — додав він.

Окремо Тетяна Бережна згадала про заяви щодо порушень авторських прав: «Це той факт, який встановлюється судом. Поки немає рішення суду, ми нічого не вдіємо».

Нагадаємо, «Тисячовесну» запустили 3 квітня Мінкульт та Офіс Президента як державну програму фінансування українського культурного продукту. Бюджет ініціативи — 4 мільярди гривень. Конкурс охоплює сім напрямів: ігрові та документальні фільми й серіали, анімацію, дитячий контент, сучасну музику, перформативне та візуальне мистецтво, аудіовізуальні шоу для соцмереж. Заявки приймали до 28 травня, їх надійшло 2634, до другого етапу пройшли 1227 проєктів. Перелік експертів спершу затвердили у кількості 120 осіб, згодом розширили до понад 180. Фінальні пітчинги відбулися 12–16 серпня в Івано-Франківську, за їхніми підсумками визначили 545 проєктів, які отримають державне фінансування.